§ 14. Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів

1. Причини і початок хрестових походів

Поставте до пункту 3—4 запитання. Обговоріть із сусідом по парті відповіді на них. Найважливіші та найцікавіші запитання й відповіді представте класу.

У листопаді 1095 р. в місті Клермон перед численною юрбою виступив папа римський Урбан II. Він заявив. що Свята земля з її головною святинею — Гробом Господнім у Єрусалимі — захоплена турками-сельджуками.

На основі документа визначте основні ідеї промови папи Урбана II та рішень Клермонського собору.

Виступ папи Урбана на Клермонському соборі (середньовічна мініатюра)

Цей заклик був гаряче підтриманий, аслова «Так хоче Бог!» об’єднали найрізноманітніші стани європейського суспільства. На знак готовності негайно вирушити в похід чоловіки нашивали на одяг хрести з червоної тканини. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями. Розпочалася епоха Хрестових походів.

Хрестові походи — організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух XI—XIII ст., що здійснювався під гаслом "Визволення Гробу Господнього від мусульман".

На основі тексту й ілюстрації визначте, що ж змушувало різних людей з усіх християнських країн вирушати в далеку, незвідану путь.

Як пов’язані між собою сюжети ілюстрацій? Як озброєні воїни?

Усього протягом XI—XIII ст. відбулося вісім Хрестових походів. Найвідоміші — це перший і четвертий.

2. Перший Хрестовий похід.

Порівняйте мрії перших хрестоносців із подіями реального життя. Поясніть, чому перший етап хрестових походів називають народним.

Не допекавшись рицарів, першими навесні 1096 р. до Палестини вирушили французькі й німецькі селяни на чолі з монахом Петром Пустельником. Продавши майно, тисячі бідняків разом із сім’ями подалися до Святої землі. Вони, звичайно, не знали, де саме вона є, і тому біля кожного міста питали: «Це не Єрусалим?». Вічно голодні, грабуючи по дорозі міста у села, убиваючи всіх, кого вважали ворогами, бідняки дісталися Константинополя. Озброєні сокирами, вилами й палицями, у першому ж бою з туркамп-сельджуками вони майже всі загинули.

А влітку й восени того ж 1096 року до Святої землі вирушило рицарство Франції, Німеччини, Італії та інших країн разом із посланцями Паші Римського і купцями. Так почався Перший Хрестовий похід. Попри те, що у хрестоносців не було єдиного командування, вони мали добре підготовлене військо, оснащене спеціальними облоговими баштами для здобуття міст. Щоправда, багатьом рицарям довелося продати свої маєтності, аби озброїтися і вирушити в похід.

Долаючи спрагу, голод і хвороби, лише через три роки рицарі підійшли до Єрусалима. Увірвавшись після штурму' в місто, хрестоносці зчинили там страшну' різанину', а їхня жадібність і жорстокість не знали меж.

Спираючись на ілюстрацію, опишіть, як був укріплений Єрусалим. Зробіть припущення, яку зброю могли застосовувати рицарі під час облоги міста.

Нарешті мету Першого Хрестового походу було досягнуто: у звільненому від турків Єрусалимі хрестоносці преклонили коліна біля храму Гробу Господнього.

Радісна звістка про взяття Єрусалима облетіла всю Європу. Рицарів прославляли як мужніх і безстрашних героїв, а їхній приклад надихав нових учасників до походів.

На захоплених територіях хрестоносці утворили чотири держави.

Найвпливовішою серед них було королівство Єрусалимське, в якому запанували феодальні порядки.

Населення не бажало підкорятися рицарям, тому їхня влада не була міцною. Незабаром французькі й німецькі феодали були розгромлені турками-сельджуками.

Покажіть на карті напрямки першого Хрестового походу: звідки він почався, територіями яких європейських держав пройшли рицарі? Як хрестоносці дісталися Святих місць? 3найдіть і назвіть держави, утворені хрестоносцями.

Завантажити карту Єрусалим у XII ст. Хрестові походи 1096-1192 рр. Держави Хрестоносців

3. Четвертий Хрестовий похід

Поєднайте інформацію кількох історичних джерел: карти «Перший, Третій і Четвертий Хрестові походи (XI—ХНІ ст.}», документа й ілюстрації, та складіть розповідь-хроніку про перебіг подій Четвертого Хрестового походу.

Наприкінці ХП ст. відоме італійське місто Венеція та Константинополь вели боротьбу за першість у Середземному морі. Венеціанці вирішили використати хрестоносців, щоб витіснити Візантію з торговельних шляхів. Тому замість звільнення Святої землі від мусульман, рицарське військо взяло в облогу столицю Візантії. У 1204 р. Константинополь був захоплений хрестоносцями. Уперше за свою історію це місто не витримало облоги.

1. Ян Тинторетто. Штурм Константинополя хрестоносцями

2. Гюстав Доре. Хрестоносці штурмують Константинополь

Після перемоги рицарі вирішили не йти на Єрусалим, а залишитися на території Візантії, створивши свою державу — Латинську імперію, що проіснувала майже 50 років. Серед хрестоносців, які брали упасть у цьому поході, більшість були французами, відтоді на Сході всіх європейців називали франками.

Розгром Константинополя призвів до повного занепаду Візантії. Ці події, на думку багатьох істориків, остаточно закріпили розкол християнства на західне — католицьке, і східне — православне.

4. Хрестові походи і взаємовідносини Європейського та Східного світів

У чому полягали взаємовідносини європейського та східного світів під час хрестових походів? Які з них ви вважаєте найважливішими? Обґрунтуйте свою точку зору.

Хрестові походи, що тривали близько 200 років, носили міжнаціональний характер, адже в них брали участь рицарі з багатьох країн Європи: французи, німці, англійці, іспанці тощо. Але, попри всі намагання хрестоносців, відвоювати Святу Землю їм так і не вдалося. До того ж, усі їхні походи супроводжувалися зруйнуваннями, грабунками і вбивствами тисяч людей. Незалежно від релігії, що її сповідували, жертвами ставали і християни, і мусульмани, й іудеї.

Однак, хрестові походи сприяли і позитивній взаємодії європейської та східної цивілізацій. Значно пожвавилася і завдяки створенню нових карг стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, що було вигідно і Сходу, і Заходу. Різні народи більше дізнавалися один про одного, про навколишній світ, обмінювалися знаннями, що сприяло піднесенню національних культур.

Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзеркала, килими і шовкові тканини. На Сході були запозичені вітряки і голубина пошта. Відбулися зміни в господарстві та способі життя європейців. Унаслідок Хрестових походів в Європі почали ввивати рис, гречку, лимони, абрикоси та кавуни. Хрестоносці, які побували на Сході, уперше скуштували тростинний цукор і познайомилися з його виробництвом. У європейські звичаї увійшли лаяні й навіть дуже корисна звичка мити руки перед їжею.

Унаслідок Хрестових походів частина селян звільнилася від кріпацтва. Католицька церкви сприяла утворенню духовно-рицарських орденів (про діяльність цих об'єднань ви дізнаєтеся на наступних уроках).

А в сучасному світі Хрестові походи — одна з найпопулярнішпх тем у мистецтві та літературі. До їхньої історії постійно звертаються дослідники, політики, діячі церкви. На початку 2000-х Папа римський Іоанн Павло П просив вибачення за насильства, здійснені під час Хрестових походів.

Поясніть, як у наведених ілюстраціях відображено взаємодію мусульманської та християнської культури?

1. Християнин і мусульманин грають в шахи (Середньовічна мініатюра)

2. Середньовічний корабель (сучасна реконструкція) 3. Вітряки в Ламанні (Іспанія)

4. Церква з м. Брюгге, де зберігається вивезена з Ієрусалиму святиня «Краплі крові Господа»

1. Чому військовий рух XI—XIII ст. називається Хрестовими походами?

2. Назвіть хронологічні межі Хрестових походів.

3. Чим Четвертий Хрестовий похід відрізнявся від інших?

4. Поясніть причини Хрестових походів.

5. Поміркуйте, у якому значенні поняття «Хрестові походи» використовували європейці, а в якому — араби.

6. Наведіть приклади взаємовпливу держав і народів під час Хрестових походів.

7. Висловте судження щодо значення Хрестових походів.

Спираючись на те«ст, складіть у зошиті порівняльну таблицю: «Позитивні та негативні наслідки Хрестових походів».

Відомі історичні діячі — учасники походів

Майже через 100 років після Першого хрестового походу Єрусалим був знову завойований мусульманами. Це стало причиною Третього Хрестового походу, який очолили наймогутніші європейські правителі — імператор Фрідріх І Барбаросса, англійський і французький королі Ричард І Левове Серце і Філіпп II Август. їм протистояв один з найвідоміших діячів Сходу Саладин. Кожен з цих правителів ще за життя став легендою. Проте Фрідріх І Барбаросса загинув по дорозі. А Річард І Левове Серце і Філіпп II Август не змогли порозумітися між собою, і похід також зазнав невдачі.

Дитячий Хрестовий похід

У 1212 р. відбувся навіть дитячий Хрестовий похід: тисячі дітлахів із Франції і Німеччини рушили у Святу землю. Діти не були озброєні й не збиралися воювати. їх переконали, що Єрусалим сам упаде перед ними. Але і цей Хрестовий похід закінчився трагедією. Купці, що взялися доставити дітей у Палестину, обдурили їх. Замість Святої землі кораблі пристали в Єгипті, де дітей продали в рабство.