§ 10. Місто в Середньовіччі » Народна Освіта


Народна Освіта » Всесвітня Історія » § 10. Місто в Середньовіччі






§ 10. Місто в Середньовіччі

1. Виникнення і зростання міст у Європі

Пояснить, чому, де і як у середньовічній Європі виникали міста.

У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де ще з часів Римської імперії існували міцні традиції міського життя як, наприклад, в Італії — Венеція і Флоренція, а століттям пізніше — на півдні Франції: Марсель, Тулуза та інші. У X—XI ст. з’явилися міста й у Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині та інших державах. Так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення і розвиток міст.

Виникнення міст було обумовлено кількома причинами.

На основі схеми назвіть причини виникнення та зростання міст і поясніть кожну з них. Визначте, які з них відображені в документі.

Причини виникнення і зростання міст у Європі

Зростання продуктивності сільськогосподарської праці. Розвиток торгівлі, ремесел. Припинення набігів норманів, арабів й угорців. Потреба в захисті. Продаючи продукти, селяни купували (міняли) вироби ремісників. Ремісники залишали помістя феодалів. Виникали поселення ремісників (міста). Втеча селян від феодалів

• Біля великих замків (бургів): Гамбург, Страсбург

• Біля монастирів, резиденцій архієпископів: Кельн, Трієр

• Поблизу річних переправ, мостів: Оксфорд, Кембридж, Франкфурт 

• Біля морських портів: Марсель. Генуя

 

Попри бурхливий розвиток міст, навіть наприкінці середньовічної історії Західної Європи городяни складали не більш ніж 15 % всього населення.

Знайдіть на карті міста, що виникли на берегах річок та морів, біля бродів і мостів. Як це вплинуло на спосіб життя мешканців цих міст? У яких країнах були розміщені знайдені вами міста?

Торгівля та ремесло країн Європи та близького Сходу у X - XV столітті. Карта

2. Населення та зовнішній вигляд міст

Чим відрізнялось європейське середньовічне місто від античного та сучасного? Знайдіть у кожному випадку не менше 3—4 відмінностей. Ознайомте однокласників зі своїми думками.

Переважна більшість середньовічних західноєвропейських міст були невеличкими, здебільшого від 2 до 10 тисяч городян. Лише Константинополь, Париж, Мілан, Венеція, Флоренція, Кордова, Севілья були дійсно велелюдними, там мешкало 80—100 тис. городян.

Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожен метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, який він тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Щоб збільшити площу будинку, городяни хитрували: зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми.

Серцем міста була ринкова площа, де купці й ремісники вели жваву торгівлю, укладали угоди, дізнавалися про останні новини. У центрі завжди розташовувався головний храм міста, до якого вели всі його вулиці.

Місто поділялося на квартали, заселені ремісниками чи іншими людьми одній професії. У ньому були гончарні, ковальські, ювелірні, різницькі та багато інших вулиць із промовистими назвами. Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети.

До речі, перший загальноміський водопровід з’явився у Європі, у Парижі, лише наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю.

Спираючись на старовинні та сучасні зображення і документ, назвіть •Д.У основні ознаки, за якими можна пізнати середньовічне місто.

 

Французький історик Ле Февр про зовнішній нигляд середньовічного міста

Місто оточують зубчасті стіни з круглими вежами. Вторована, вибита дорога веде до вузьких воріт, до звідного мосту; вдень і вночі їх охороняє сторожа. Праворуч — грубо збитий хрест. Напроти, на узвишші, — монументальна шибениця (предмет гордості городян). | За міською брамою] починається вулиця, прокладена примхливо й недбало, зі стічним ровом посередині проїжджої час тиші; у непролазній багнюці, коли дощить, ані проїхати, ані пройти, а коли припікає сонце, здіймається така пилюка, що немає чим дихати. Й усе впереміш: хлопчики, качки, кури, собаки, навіть свині (попри офіційну заборону) копошаться в ній...

 

3. Боротьба міст за самоврядування

Визначте на основі тексту та схеми значення понять "міська комуна", "комунальний рух", "магістрат". Коротко перекажіть текст одне одному, користуючись цими словами і словосполученнями як опорними.

Середньовічні міста виникали на землях короля світських чи церковних феодалів, тому вважалися їхньою власністю. До міста тікало чимало селян, які також потрапляли в особисту залежність від власника міста. Король, барони, єпископи, монастирі мали неабиякий зиск від городян, адже міське ремесло й торгівля суттєво їх збагачували.

Спираючись на документ, установіть, які повинності виконували жителі міста Страсбург. Як ви думаєте, якими могли бути наслідки таких стосунків?

 

Обов’язки жителів міста Страсбург духовному сеньйору-єпископу:

5 Усі посадові особи міста перебувають під владою єпископа, отже призначає їх еін.

93. Окремі городяни зобов'язані відбувати щорічно п'ятиденну панщину, крім монетників, кушнірів (кушнір — ремісник, що виготовляє вироби зі шкіри), чотирьох перчаточників, чотирьох булочників, ковалів і тесль.

106. ...ковалі зобов’язані роби і и все, що необхідно єппскоиу ь Його па лаці, тобто те, що стосується дверей, вікон і різних речей, що виробляються із заліза

108. Серед шевців восьмеро зобов’язані давати єпископу, за його відправлення в похід, чохли для підсвічників, тазів і посудин...

 

 

Середньовічне зображення міста Страсбург

Середньовічне місто-комуна в Іспанії

Тиск з боку сеньйорів — власників міст змушував городян боротися за свої права, домагатися міського самоврядування — встановлення комуни.

Міська комуна (з італійської "комуніс" — спільний) — у Середньовіччі міська громада, що домоглася незалежності від феодала і права на самоврядування.

Упродовж X—ХШ ст. комунальний рух — боротьба міст проти феодалів — став загальноєвропейським явищем. Характер цього руху поступово змінювався. Спочатку городяни обмежувалися суто економічними питаннями, вимагаючи скасування окремих, най обтяжливіших, повинностей на користь феодала. Згодом, через непоступливість феодалів, вони почали висувати й політичні вимоги — домагалися надання їм відповідних прав та допуску до адміністративних посад, встановлення самоврядування.

У Х1І ст. у Німеччині, у місті Магдебург був упорядкований звід норм, який надавав місту право на само управління й увійшов в історію як магдебурзьке право.

Магдебурзьке право — право міст на самоврядування, вибори міського самоуправління, власне судочинство, оподаткування та свободу городян у виборі занять.

Спершу це право поширювалося лише на етнічних німців, а згодом — на всіх городян. Пізніше його почали надавати містам Польщі, Литви, України та Білорусі.

На основі схеми поясніть, як було побудовано міське самоврядування за магдебурзьким правом.

Міське самоврядування

 

Гордістю вільного міста була будівля міської ради — ратуша, де зберігався міський архів, печатка і казна, там приймали почесних гостей.

Спираючись на ілюстрацію, підтвердьте або заперечте дутику про те, що ратуша була гордістю міста.

1. Фасад Ратуші в місті Брюгге 2. Паризька Ратуша 3. Ратуша в Бучачі на Тернопільщині

1. Фасад Ратуші в місті Брюгге 2. Паризька Ратуша 3. Ратуша в Бучачі на Тернопільщині

Здобувши свої права, городяни могли купувати чи орендувати земельні ділянки, мати свою садибу. Тепер еони необмежено володіли своєю власністю, самі обирали професію, мали низку економічних привілеїв — могли заснувати цех чи гільдію, вільно торгувати, буду-ватп млини, розробляти земельні надра тощо.

У містах усталилася свобода шлюбу й рівність подружжя. Ці важливі привілеї поширювалися навіть на бідноту', хоча та здебільшого не платила податків і не мала права голосу' на виборах до магістрату'. У незалежному місті всі городяни ставали особисто незалежними людьми. А залежний селянин, який прожив у місті один рік й один день, ставав вільним.

Яке право було даровано місту Бремену імператором Фрідріхом І Бар-баросою? У чому його значення для середньовічного суспільства?

 

Право міської межі, надане Бремену Фрідріхом і Барбаросою

Якщо хтось, чоловік або жінка, прожив«? потягом року і дня в місті Бремені під владою того права, яке називається правом міської межі, не будучі віким звинувачений у кріпацтві, і якщо після цього строку хтось захоче заперечувати його свободу', нехай йому буде дозволено довести сеою свободу наказом вазваногс строку.

 

Проте нерідко ці поступки та привілеї (передусім право на самоуправління) містам доводилося буквально виборювати в сеньйора зі зброєю в руках.

1. Де з'явилися найперші середньовічні міста?

2. Назвіть три великі середньовічні міста.

3. Що таке магдебурзьке право?

4. Визначте, чому, на вашу думку, міста почали виникати і бурхлива розвиватись саме в Х—ІХ ст.

5. У місті Единбурзі була вулиця *корів», у Страсбурзі — вулиця «биків», у Брюсселі — вулиця однієї людини. Чим ви можете пояснити такі назви?

6. Чому, на вашу думку, в Середні віки виникло прислів'я:«Повітря міста робить людину вільною»?

1. Намалюйте вулицю середньовічного міста, спеціально припустивши помилки. Наступного уроку запропонуйте друзям їх помітити і виправити.

2. Дізнайтеся більше про поширення магдебурзького права на українських землях. Які міста ним користувалися? Коли це відбувалося? Підготуйте невеличку розповідь для однокласників.

Про міські герби

У період бурхливого розвитку самоуправління міст у Європі з’явилося багато міських гербів. Деякі герби пояснюють назви міст: на гербі Гранади — гранат, Берліна — ведмідь (від західнослов’янського «берл» — ведмідь). Ладья на гербі Парижа відображає легенду про заснування міста. Башти на міських гербах свідчать про їхні укріплення.

Автор: admin от 17-11-2015, 09:18, посмотрело: 2665