§ 8. Середньовічне європейське суспільство » Народна Освіта


Народна Освіта » Всесвітня Історія » § 8. Середньовічне європейське суспільство






§ 8. Середньовічне європейське суспільство

1. Причини виникнення нової структури суспільства

Установіть і випишіть причини утворення станів середньовічного суспільства.

Нові європейські держави, що сформувалися після Великого переселення народів, зазвичай воювали між собою. Тому правителі були зацікавлені в постійному війську — дружинниках, для яких військова справа ставала професією. Аби забезпечити створення регулярної армії, королі за виконання людиною військової пп іншої служби, надавали їй наділ землі разом із селянами, які на ній ж шш і працювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лише на період несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Такий наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом або сеньйором.

Феод — спадкове земельне володіння, яке надавалося феодалу за несення військової або придворної служби.

Феодалізм — тип суспільних відносин, пов'язаний із володінням феодом, характерний для європейського Середньовіччя.

Стани — великі групи людей, які мають однакові права і обов'язки, відмінні для різних станів, що передаються у спадок.

Структура (лат. structura) — внутрішня будова чогось. Структура суспільства — наявність у ньому відмінних за правами, майновим становищем та Іншими ознаками груп людей.

Церква і монастирі теж ставали феодалами. Так поступово із землевласників формувалася панівна частина суспільства.

Від слова "феод" виникло поняття феодалізм.

Протягом раннього Середньовіччя формувалося нове феодальне суспільство, його структура1 та відносини між верствами населення. Суспільство розділилося на три стани.

Середньовічні богослови, намагаючись обґрунтувати новий устрій, стверджували. що суспільство розділено на три стани Богом, який визначив місце кожної людини в одному з них.

Спираючись на документ, визначте, на які стани поділялося середньовічне суспільство. Як у документі пояснюється необхідність трьох станів? Що передбачає належність до певного стану?

Єпископ Адельберон Ланський про три стани

Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, другі воюють, треті працюють. Один стан — воїни, покровителі церкви і захисники народу, всіх без винятку, як сильних, так і слабких... Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони увесь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян... Три... частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, які надаються одній з них, створюють умови для праці двох інших; у свою чергу, кожна частіша піклується про ціле. Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром.

 

Більшість істориків вважає, що феодальне суспільство в цілому склалося до XI ст.


 

2. Три стани феодального суспільства

Об’єднайтесь у «трійки». Хай кожен з учасників групи прочитає фрагмент тексту, розгляне ілюстрації з характеристикою одного зі станів середньовічного суспільства і подумає над запитаннями: якою була роль цього стану в суспільстві? З кого він складався? Яким було щоденне життя представників цього стану?

Після завершення роботи поділіться Ті результатами зі своєю групою, а потім - з класом.

Духовенство

Усе життя середньовічної людини було пов’язане з церквою, тому, зрозуміло, що найвпливовішимп в Середньовіччі були діячі церкви. Священики відрізнятися від інших християн — мирян. Вони звільнялись від служби в армії і не підпорядковуватися ніякому суду, крім церковного. Духовенство не платило податків, натомість миряни сплачували церкві церковну десятину.

В епоху Середньовіччя духовенство поділялося на бите і чорне. БІЛИМИ називали священників, які не давали монашеської обітниці й несли службу серед людей — у миру. Чорне духовенство — монахи — жили в монастирях. Слово монах означає «одинак», і вони справді намагалися усамітнитися від інших людей або жити в монастирях. Монахи багато працювали, забезпечуючи себе всім необхідним, невтомно молилися, навчити людей і переписували книги. Великі монастирі на сході Свропи називалися лаврами, а на Заході — абатствами.

1 — 2. Середньовічне абатство (мініатюра і план) 3. Вбрання католицьких священиків

 

Воїни-феодали

В умовах постійних війн важливе місце належало воїнам —  феодалам, які могли захистити себе та інших. Вони володіли більшою частиною земельних угідь. Це давало їм багатство, владу і престиж. Серед найбільш вельможних і багатих феодалів був король.

Той, хто служив феодалу, називався васалом (з латини «вассус» — слуга). Перш ніж отримати феод, васал визнавав себе «людиною сеньйора» і давав клятву вірності, що ніколи не зрадить свого покровителя.

У документах, наприклад, говориться: «Якщо сеньйор буде битися у відкритому бою, а васал залишить його не мертвого або смертельно пораненого, то васал позбакляється феоду».

Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його сеньйор. Проте, за тогочасним розумінням, бути васалом не означало меншовартісність чи приниження.

Водночас у багатьох країнах існував закон: «Васал мого васала — не мій васал *. Це означало, що кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на своїх воїнів. Під час захисту земель від численних завойовників вони були зобов’язані приєднатись до сеньйора та привести із собою загін під його командування.

Селянство

Найчисленнішим станом середньовічного суспільства були селяни.

За звичаєм, ще в ранньому Середньовіччі, селяни надавали продовольство і все необхідне тим родичам, які захищали їх під час війни. У неспокійні часи необхідність захисту змушувала селян йти за захистом до сильного сусіда, наприклад, сеньйора чи монастиря. В обмін вони були змушені визнавати себе залежними, тобто відмовлятися від власності на землю і від особистої свободи на користь свого покровителя. Так поступово виникала залежність і певні обов’язки селян щодо покровителів. Інколи селяни втрачали свобода' через борги, провину або під примусом феодала.

За користування землею, лісами, луками, ріками, селяни відбували феодальні повинності, тобто виконували примусові обов’язки. Основними з них були панщина й оброк. ІІанщиною називались безоплатні роботи селян у господарстві феодала. Вони обробляли панське поле й будували помешкання, лагодили мости й чистили ставки та ще багато іншого. Крім того, селяни віддавали феодалу оброк — частину продуктів свого господарства: зерно, худобу, птицю, яйця, сало, мед, а також виготовлені нпмп вироби: полотно, посуд тощо.


 

3. Роль Християнської Церкви в становленні середньовічного суспільства

Як впливала християнська церкви на життя середньовічної людини?

Людина, яка присвячувала себе Богу, ставала частиною великої спільноти — духовенства, діяльність якого стосувалась усіх сторін середньовічного життя. Саме священнослужителі обґрунтували ідею трьох станів і всіляко її підтримували.

Головним завданням священників було здійснення богослужіння: вони хрестили та сповідували людей, благословляли їх на працю й боротьбу, вінчали на престол правителів та освячували їх діяння. За традицією, храми мали бути постійно відкритими, а вогонь у світильниках - палати. Повсякденна не обходилося без церковного дзвона, який був головним часовим орієнтиром, сповіщаючи про початок торгівлі та закриття ринку, про свята і війни, про інші важливі події в житті городян.

Верхівка католицького духовенства — папа та єпископи, а також монастирі мали великі земельні володіння, десятки сіл і навіть міст, тому їх називали церковними феодалами. Не дивно, що вони зосередили у своїх руках значну владу. Духовенство втручалось у політичні справи всіх підпорядкованих їй країн, вирішуючи, хто саме з монархів має посісти престол, з ким взяти шлюб, на які території претендувати.

На основі ілюстрації прокоментуйте, яку роль у зображених подіях відіграє духовенство. Як у картинах середньовічних художників простежується ставлення суспільства до духовенства?

1. Шлюб монархів (середньовічна мініатюра) 2. Король Св. Людовік вирушає у Хрестовий похід (середньовічна мініатюра) 3. Сандро Боттічеллі. Святий Августин (близько 1480 р.)

 

До середини XI ст. християнська церква була єдиною. Проте в 1051 році вона розкололася на католицьку, на чолі з папою римських і столицею в Римі, і православну, з центром у Константинополі, очолювану патріархом. Тож протистояння двох церков стало причиною багатьох конфліктів серед віруючих.

1. Що таке феод і феодалізм?

2. Охарактеризуйте основні стани середньовічного суспільства.

3. Яким було місце християнської церкви в житті середньовічного суспільства?

4. Як і чому вільні селени поступово перетворювалися на залежних?

5. Обговоріть, чому ідея трьох станів була популярною і після доби Середньовіччя.

6. Історики пишуть: «В епоху Середньовіччя всі члени суспільства, від короля до селянина, були пов’язані між собою відносинами залежності. Однак характер залежності селян і феодалів був абсолютно різним». Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням? Чому? Поясніть свою думку.

1. Складіть схему «Три стани середньовічного суспільства та їхня роль у суспільстві».

2. Виберіть з наведених варіантів визначення для кожного з термінів:

1) феодалізм

2) феод

3) феодал

4) панщина

5) оброк

Варіанти відповідей:

a. земля, пожалувана королем чи оеньйором у спадкове володіння як плата за службу

b. усі дарові роботи селян у господарстві феодала примусові обов’язки оелян стосовно феодалів

c. податок продуктами чи грошима, що його стягували феодали із селян

d. суспільний устрій середньовічної Європи, основою якого є власність феодала на землю та працю селян

е. власник феоду

3. Роздивіться ілюстрацію середньовічних художників братів Ломбере і поясніть, чому вона ілюструє статтю феодалізм в англомовній версії Вікіпедіі.

Як обирали папу Римського

У XIII ст. була започаткована традиція обрання нового пали Римського. Усіх кардиналів, які брали участь у виборах, на час обрання Пали закривали на ключ — звідси походить назва — конклав (від лат. солеве — закрита кімната, під ключем). Щодня кардинали таємно голосували не більше двох разів. Якщо протягом трьох днів голосувань кардинали не могли порозумітися, то робилася одноденна перерва на молитву. Після кожного голосування люди могли дізнатися, чи обрали нового палу за допомогою... диму. Щоразу, коли спалювали картки для голосування, йшов дим. Чорний означав, що Папу ще не обрали, а білий приносив радісну звістку про те, що в католиків з’явився новий церковний очільник. Середньовічні традиції обрання папи Римського значною мірою збереглися й до наших днів.

Підготуйтеся до практичного заняття

1. Повторіть: хто такі феодали, яке місце вони посідали в суспільстві, чому селяни ставали від них залежними.

2. Пригадайте, що таке герб і які герби ви знаєте.

3. Для виконання практичної роботи візьміть на урок різнокольорові олівці або фломастери.

Автор: admin от 17-11-2015, 08:28, посмотрело: 2390