§ 5. Франкська імперія » Народна Освіта


Народна Освіта » Всесвітня Історія » § 5. Франкська імперія






§ 5. Франкська імперія

Пригадайте визначення понять: «монарх», «імперія», «хроніка». Які імперії існували в давнину на європейських теренах? Якою мовою розмовляли мешканці Стародавнього Риму?

ЗАНЕПАД ВЛАДИ МЕРОВІНГІВ.

Меровін ги щедро роздавали своїм дружинникам, чиновникам і церкві великі ділянки землі. У результаті постійних дарувань влада Меровінгів значно ослабла. Силу в державі отримали інші, найбагатші землевласники.

У зв’язку з цим королі з роду Меровінгів відійшли на задній план і дістали прізвисько «ледачі», а фактична влада в королівстві перейшла до рук великих землевласників, так званих майордомів — старших управителів королівським двором.

Згодом майордоми зосередили в своїх руках усю владу в королівстві і стали його фактичними правителями. «Королю, — як зазначав літописець, — залишилося задовольнятися лише титулом». Одному з майордомів, Кардові Мар-теллу (717-741 pp.), вдалося об’єднати під своєю владою все королівство франків.

У першій половині VIII ст. на Галлію почали нападати араби. У 732 р. майордом Карл Мартелл у битві під містом Пуатьє завдав поразки арабам. їх просування в Європу було зупинено. Незабаром арабів було витіснено з Південної Галлії.

КОРОНАЦІЯ ПІПІНА КОРОТКОГО - ЗАСНОВНИКА ДИНАСТІЇ КАРОЛІНГІВ.

Після смерті Карла Мартелла майордомом став його син Піпін Короткий (741-768 pp.), прозваний так через маленький зріст. Він уводив християнство серед германських племен.

У 751 р. Піпін відправив у монастир останнього Ме-ровінга і став королем франків. Але перед цим Піпін направив посланців до папи римського із запитанням: «Чи добре, що у Франкській державі правлять королі, які не володіють реальною королівською владою?» На що папа відповів: «Краще називати королем того, хто має владу, ніж того, хто не володіє нею». Згодом папа коронував Піпіна Короткого.

Дякуючи за це, Піпін допоміг папі в боротьбі з державою лангобардів. Під владу папи римського було передано міста Рим і Равенну з околицями. Так у Середній Італії утворилася держава римських пап — Папська область, що проіснувала понад тисячу років (до 1870 p.).

ІМПЕРІЯ КАРЛА ВЕЛИКОГО. У 768 р. Піпін Короткий помер. Влада перейшла до його сина Карла Великого (768-814 pp.). У середні віки про Карла Великого було складено багато пісень і легенд. Він був високий на зріст. Письменники і хроністи прославляли його бойові подвиги, справедливість і мудрість. Сучасників вражала його кипуча енергія, він вникав у всі дрібниці управління державою. Від імені Карла Великого походить назва династії франкських правителів Каролінгів.

Військо Карла Великого здійснило понад 50 походів на сусідні країни. Карл прославився також служінням християнській церкві, сприянням культурі й освіті. У 774 р. на прохання папи римського він виступив проти лангобардів. Розгромивши їх, Карл приєднав до своїх володінь велику частину Італії.

У 778 р. військо Карла здійснило похід на Іспанію. Втім, війна з арабами була для Карла невдалою, і франкам довелося відступити. Відхід франкського війська прикривав маленький загін на чолі з небожем короля графом Ролан-дом. У Піренейських горах загін потрапив у засідку і був повністю знищений у запеклому бою з місцевими жителями. Про загибель загону Роланда пізніше було складено героїчну поему. Карл знову розпочав війну з арабами і завоював невелику область на півдні від Піренейських гір.

Найбільш тривалою і важкою була війна з племенами саксів. Карл здійснив проти них вісім походів. Спочатку він підкорив землі західних і східних саксів. На зборах вожді більшості сакських племен прийняли присягу на вірність Карлові. Вони також зобов’язалися прийняти християнську віру. Але щойно франкське військо повернулося додому, сакси повстали. Вони вбивали франкських воїнів, руйнували фортеці та монастирі. Карл придушив ці виступи з надзвичайною жорстокістю, страчуючи тисячі саксів.

Зрештою сакси були переможені і стали підданими франкського короля. Цьому сприяло те, що Карл подарунками привернув на свій бік багатьох знатних саксів, які почали підтримувати його. Країну саксів було розділено на графства. Графами було призначено знатних франків і вождів саксів.

Дізнайтеся, чому слово «король» походить від імені Карла Великого. Як це відображено в його підписі?

Спільно зі слов’янами Карл Великий розгромив державу кочівників, що прийшли з Азії і жили на землях уздовж середньої течії Дунаю.

Визначте, яке значення мала коронація: 1) для самого Карла; 2) для його роду; 3) для держави франків; 4) для Візантії.

Наприкінці правління Карла Великого під його владою опинилося багато племен і народів. За розмірами своєї території Франкське королівство наближалося до колишньої Західної Римської імперії.

У 800 р. Карл Великий прибув до Рима і був оголошений імператором. Папа поклав на його голову золоту імператорську корону. Титул (почесне або високе звання) потрібний був Карлові для того, щоб зміцнити свою владу над завойованими народами. Правителі інших країн Європи прагнули заступництва Карла Великого і союзу з ним.

Уся влада належала Карлові, а управління здійснювали чиновники. Офіційною мовою була латинська. Найближчими радниками Карла були люди, що знали римську історію і культуру.

У військо призивались у цей час власники не менш як чотирьох звичайних наділів. Значну його частину становила кіннота. Здебільшого вирушали в похід феодали зі своїми загонами.

«КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ».

За часів Карла Великого відбулося піднесення культури, назване істориками «каролінгським відродженням». Карл запрошував до двору освічених людей з інших країн. У королівському палаці збиралися видатні вчені, історики, поети. Діяло наукове товариство — «Палацова академія», в якому читали й обговорювали твори античних і церковних авторів. За наказом Карла збирали й переписували давні латинські та грецькі рукописи.

Зростала роль церкви. В її руках була освіта. З церковних шкіл набирали грамотних людей для управління державою.

Карл наказував будувати палаци і собори. Будинки прикрашали мармуровими колонами. Проте більшість будинків зводили з дерева.

«Каролінгське відродження» було короткочасним. Швидкий розпад імперії позначився на подальшому розвитку культури. Проте за час так званого «каролінгського відродження» (800 р. — перша половина IX ст.) були закладені підвалини європейської духовно-політичної культури.

ВЕРДЕНСЬКИЙ ДОГОВІР.

Франкська імперія не була міцною і проіснувала недовго. Народи і племена, завойовані франками, були тимчасово об’єднані силою зброї, але вони продовжували жити за своїми звичаями і розмовляти різними мовами.

Панування натурального господарства, відособленість окремих областей, слабкий розвиток міст і торгівлі підривали єдність держави. Для великих землевласників централізована влада була обтяжливою. Франкська знать спочатку підтримувала Карла Великого, оскільки він допоміг їй у захопленні земель і покріпаченні вільних селян. Але, досягнувши своєї мети, феодали вже не потребували сильної влади імператора. Вони створювали у своїх володіннях власні загони воїнів, суд, мали своїх управляючих і прикажчиків. Селянські повстання охоплювали тоді невеликі райони. Феодали могли впоратися з ними і без допомоги короля.

Після смерті Карла Великого його спадкоємці, що правили окремими частинами імперії, неперервно воювали один з одним. У 843 р. три внуки Карла Великого уклали між собою в місті Верден договір про поділ імперії. Пізніше на її території утворилося три великі королівства: Франція, Німеччина й Італія. Однак і ці держави не були стійкими. Кожна з них розпалася на окремі володіння, а ті — на кілька дрібних. Настав час феодальної роздробленості.

Володіння кожного великого феодала стало майже самостійною державою. Такий феодал збирав податки з населення, чинив над ним суд. Феодали постійно воювали між собою — вели міжусобні війни.

Щоб мати свій загін воїнів, кожний великий феодал віддавав частину своїх земель із селянами дрібним феодалам як винагороду за службу.

Власник земель вважався стосовно цих феодалів сеньйором (старшим), а феодали, що одержували від нього ці землі, ставали його васалами (військовими слугами).

Главою всіх феодалів у країні вважався король. Він був найвищим суддею в суперечках між ними й очолював військо, якщо на країну нападали вороги. Король був сеньйором для герцогів і графів. На щабель нижче стояли барони і віконти — васали герцогів і графів. Барони були сеньйорами рицарів — дрібних феодалів, у яких не було своїх васалів. Коли починалася війна з іншою державою, король закликав у похід герцогів і графів, а ті зверталися до баронів, які приводили з собою загони рицарів. Так створювалося феодальне військо.

Відносини між феодалами нагадували сходи, на верхніх щаблях яких стояли великі феодали, на нижніх — дрібні. Така організація феодалів дістала назву феодальні сходи.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Придворний історик Ейнгард

про війну Карла Великого із саксами

І от почалася проти них ця війна, що велася з великою взаємною запеклістю, але все ж із більшими втратами для саксів, ніж для франків, цілих 33 роки. Складно полічити, скільки разів сакси були переможені й здавалися на милість нашого государя.

Ніколи государ не давав їм безкарно робити це, мстився за злочин і карав по заслугах, чи то сам приводив військо, чи то посилав його зі своїми графами. Нарешті, приборкавши всіх, хто раз у раз повставав, він перевів 10 тисяч чоловік, що жили по обидва боки Ельби, піднявши їх разом із жінками й дітьми, і розселив по всій Галлії та Германії. Відомо, що ця війна, яка тривала стільки років, закінчилася на умовах, запропонованих государем і прийнятих підкореними.

Які факти, наведені Ейнгардом, підтверджує хроніка? Зіставте текст параграфа зі змістом історичного джерела. Що нового ви дізналися про війну із саксами?

ЗНАЮ МИНУЛЕ - ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ - РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

Запитання й завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1.    Назвіть причини занепаду династії Меровінгів.

2.    Розкажіть про коронацію Піпіна Короткого.

3.    Поясніть поняття «каролінгське відродження». У чому воно виявлялося?

4.    За допомогою словника іноземних слів поясніть значення таких слів: герцог, граф, сеньйор, васал.

5.    Накресліть схему «Феодальні сходи» та підпишіть кожен зі щаблів.

Мислю творчо і самостійно:

6.    Складіть розповідь про завоювання франками саксів:

а) від імені воїна-сакса;    б)    від    імені    воїна-франка.

Умію працювати з картою:

7. Покажіть на карті території, захоплені Карлом Великим (див. стор. 34 цього підручника або атлас).

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас І. Я. Щупак

Автор: admin от 21-08-2015, 02:14, посмотрело: 3438