Народна освіта » Географія » Життя в океані. Флора і фауна світового океану

Завантаження
 

Життя в океані. Флора і фауна світового океану

Автор: admin от 26-01-2013, 01:48, переглянуло: 3690


В морях і океанах поширені різні організми, життя яких залежить від умов середовища. Проникнення світла у воду пов'язане з її прозорістю, а від неї залежить життєдіяльність мікроорганізмів, передусім рослин. Проте для їх існування потрібні також поживні речовини, що піднімаються з дна разом із глибинними водами під час осінньо-зимової конвекції та надходять з береговим стоком.

Життя в океані існує в усій його товщі, навіть у мороку найглибших западин, які ще не відкрили людині всіх своїх таємниць. Живі організми моря поділяються на два великі світи: рослин і тварин. Кожен із цих світів розпадається на типи — класи — ряди. Далі вирізняють родини, роди і види. У водах океану мешкає понад 160 тис. видів тварин і понад 10 тис. видів рослин.

Характерними рисами рослинних форм життя є їхня здатність у процесі фотосинтезу перетворювати неорганічну речовину в органічну, вбирати мінеральні речовини, створювати навколо клітини щільну целюлозну оболонку та прикріплюватися до місця свого існування. Рослини виробляють із вуглекислого газу та молекул води вуглеводи, завдяки яким формуються органи та підтримується життєдіяльність. При цьому сонячна енергія перетворюється в хімічну і у зв'язаному стані нагромаджується в рослині, а вивільнений кисень виділяється з клітин у воду.

При диханні рослин відбувається зворотний процес, утворюються вуглекислий газ і вода, а зв'язана внаслідок фотосинтезу енергія вивільнюється і використовується рослиною для підтримання процесів життєдіяльності. У темряві рослина лише дихає, а на світлі активізується процес фотосинтезу. Так відбувається біологічний кругообіг речовин.

Тварини не здатні до синтезу органічної речовини. Травоїдні живляться рослинами, а хижі — травоїдними. Отже, для всіх тварин джерелом живлення є органічна речовина, що її створює рослинність.

Цикл кругообігу органічних речовин, що почався в процесі фотосинтезу, закінчується розкладанням відмерлих рослин і тварин бактеріями на мінеральні частини, внаслідок чого органічна речовина знову переходить у неорганічну. Так відбувається кругообіг речовини в морській воді.

Серед морських організмів переважають мікроскопічні одноклітинні водорості, яких не можна розгледіти простим оком. Це джгутикові й діатомові, бурі, червоні та синьо-зелені.

Джгутикові, яких близько 2000 видів, ростуть переважно в теплих водах. Деякі утворюють колонії, забарвлюють воду і надають їй неприємного запаху, що відганяє риб від місця їх розвитку.

Діатомові водорості, на відміну від джгутикових, живуть у холодних водах помірних та високих широт як у товщі води, так і на дні прибережних мілин, їхні кремнеземні стулки не розчиняються у воді й утворюють діатомові намули. Зелених водоростей за видовим складом небагато, але вони дуже активно розмножуються і разом із діатомовими та джгутиковими є основни-

51

ми постачальниками органічної речовини та кормовою базою для дрібних тварин. Серед зелених на узбережжі океану поширені не лише одноклітинні, а й багатоклітинні форми великих розмірів.

Бурі та червоні водорості багатоклітинні. Вони найпоширеніші й також досягають великих розмірів. Особливо великі бурі водорості — ламінарії, фукуси, саргаси, макроцистиси, нереоцистиси, алярії, лесонії. Ця група водоростей поблизу берегів створює зарості. Червоні водорості, типовими представниками яких є акфельція та філофора, живуть на глибинах до 120 м.

Усі вони належать до нижчих рослин. Але в морі близько ЗО видів квіткових, серед яких найбільш відома морська трава (зостера). Вона має промислове значення.

Для водоростей характерна велика продуктивність. Це зумовлено їхньою підвищеною здатністю до розмноження. Мікроскопічна хлорера, наприклад, за добу може збільшити масу в 300 раз. За сприятливих умов 1 кг цієї водорості за 17 днів дає понад 50 млн т біомаси. За добу вона виділяє кисню в 200 раз більше від власного об'єму. Хлорера — рекордсмен щодо врожайності: з 1 га водної маси можна зібрати понад 1000 ц сухої речовини. За ці чудові якості вона стала першою «космічною» рослиною.

Морські водорості з давніх часів широко використовуються для харчування та як лікувальний засіб. В Японії, приміром, з морської капусти—ламінарії готують понад 200 страв. її поживна цінність значно вища від наземної. В сухій ламінарії близько 60 % вуглеводів, 13 % білків, багато вітамінів та мінеральних солей. Систематичне вживання морської капусти в невеликих дозах поліпшує обмін речовин в організмі.

Морські водорості добувають у Примор'ї та деяких інших районах. Багато з них—добрий корм для свійських тварин. У господарствах, розташованих поблизу Білого моря, для відгодівлі худоби широко використовують так званий північний концентрат, що на 4/5 складається з морських водоростей.

Водорості використовують не тільки як харчовий продукт, а й як промислову сировину. З ламінарій виробляють альгін — незамінний за стійкістю клей для фарбування тканин. Вживається він і для виготовлення високоякісного мила. Його застосовують для стабілізації майонезів, підлив тощо.

Тваринний світ океану надзвичайно різноманітний. Найбільше в ньому молюсків — понад 80 тис. видів. Є також більше як 20 тис. видів ракоподібних, понад 16 тис. видів риб, приблизно 15 тис. видів одноклітинних, переважно радіолярій, форамініфер та інфузорій, близько 9 тис. видів кишковопорожнинних, понад 7 тис. видів червів, 5 тис. видів губок, стільки ж видів голкошкірих, 3 тис. видів моховаток.

Серед хребетних, окрім риб, в океані живуть 50 видів рептилій, здебільшого черепах і зміїв, і понад 100 видів ссавців, головно китоподібних і ластоногих. Кити — найбільші тварини в світі. Маса кита перевищує масу слона в десятки разів. Серед ластоногих найбільші моржі.

Довжина їхнього тіла досягає 4 м, а маса перевищує 1 т.

Тваринні організми океанів дещо більші від морських. Так, гігантські кити поширені тільки в океанах. Дельфіни, які живуть у Тихому й Атлантичному океанах, значно більші від чорноморських.

Життєві угруповання. За умовами існування та пересування у воді живі організми Світового океану об'єднують у ряд угруповань: планктон, бентос, нектон, нейстон, плейстон.

Планктон (від грец.— те, що блукає) — сукупність організмів, які населяють товщу води і пасивно переносяться течіями. Розрізняють планктон тваринний (зоопланктон) і рослинний (фітопланктон). Зоопланктон складається з найрізноманітніших організмів — найпростіші, рачки, деякі види червів, кишковопорожнинні та молюски.

Багато планктонних організмів переноситься у вертикальному напрямі, завдяки чому на глибини потрапляє корм для їхніх мешканців, у тому числі риб і китоподібних. Фітопланктон потребує сонячного світла, тому він поширений у поверхневому шарі води. До нього відносять численні види одноклітинних, водоростей. Розміри планктонних організмів дуже різні: від бактерій розміром кілька мікронів до медуз із двометровими шапками- парасольками. За характером споживання мінеральних речовин і побудови скелета планктон складається з кременистих організмів (діатомові водорості та радіолярії), вапняних організмів (водорості коколітофориди) та найпростіших форамініфер.

Бентос (від грец. | — глибина) — сукупність організмів, які живуть на дні та в донних відкладах морських водойм, здебільшого на мілководді. Як і планктон, бентос поділяють на тваринний (зообентос) і рослинний (фітобентос). Тваринний бентос складається з представників усіх типів безхребетних, різних видів молюсків, ракоподібних, червів, голкошкірих і най­простіших. Рослинний бентос представлений здебільшого різноманітними водоростями і морською травою, зокрема велетами рослинного світу — макроцистисами, що досягають довжини 200 м. До бентосних також належать оброщувачі.

Нектон (від грец. — плавання) — сукупність організмів, пристосованих до активного плавання на значні відстані. Це риби, морські ссавці, деякі представники молюсків (восьминоги, каракатиці, кальмари), рептилії (коралові змії, черепахи та ін.). Хоча нектон представлений переважно великими тваринами, його маса у 23 з лишком рази менша від сумарної біомаси планктону.

Нейстон (від грец. — плавуче) — сукупність організмів, які живуть і перемішуються в тонкому (до 5 см) поверхневому шарі води зверху (епінейстон) чи знизу (гіпонейстон) або прикріплюються до нього. Нейстон утворюють комахи, деякі гіллястовусі ракоподібні, найпростіші, одноклітинні водорості. Поширений здебільшого у розпріснених водах.

Плейстон (від грец. лХєТатоу — найбільше) — сукупність рослинних і тваринних організмів, які пасивно плавають на поверхні води чи напівзанурені. Найбільше поширений у тропічному поясі. Це сифонофори, ряска, актинії та саргасові водорості.

Кожне угруповання має свої пристосування до життя. Так, планктонні організми тримаються в завислому стані за допомогою гачків та відростків на тілі, газових бульбашок або крапельок жиру, що їх вони виділяють для утримання тіла. Є ще захисні пристосування у вигляді панцирних скелетів і мушлів.

У припливно-відпливних зонах під час осушення поверхні одні бентосні організми ховаються у свої стулки, інші зариваються в дно чи під каміння або водорості, ще якісь скручуються в клубок і покриваються слизом для захисту від висихання. Нижче від найменшого рівня відпливу водиться багато різних видів водоростей, у тому числі велетенські фукуси і ламінарії, велика кількість молюсків, червів, ракоподібних і голкошкірих, які є кормом для риб.

Верхні шари води заселені переважно зеленими водоростями, нижче поширені бурі, ще нижче — червоні водорості. Це пов'язано з тим, що у воді вбирається проміння червоного спектра і на глибини проникає синє та фіолетове проміння. Рослини забарвлюються додатковим кольором, щоб забезпечити найкращі умови фотосинтезу.

Тварини в узбережній зоні здебільшого сіруваті та бурі, а з наростанням глибини з'являються організми червоних відтінків.

Деякі тварини не мають пігментації (особливо кишковопорожнинні), тому прозорі, немов скло. У поверхневому шарі води прозорість сприяє пропусканню через тіло сонячного проміння без шкідливого впливу на їхні органи і тканини.

Деякі морські тварини мають здатність світитися. Так, світяться тварини, які живуть на дні глибоководних западин, а також деякі риби й молюски, декотрі бактерії та планктонні організми у верхній товщі води. Від їх нагромадження вода в нічний час набуває молочного відтінку, а при проходженні плавзасобів вони дають яскраві спалахи, створюючи малюнок вогняного моря.

Усі живі організми розподілені у Світовому океані нерівномірно. Над шельфом до глибини 200 м зосереджено до 58 % всієї біомаси океану, а на глибинах від 200 до 300 м — 32 %. Отже, над шельфом і материковим схилом зосереджено 90 % всієї біомаси.

Найбільша кількість первинної продукції формується на ділянках впадіння річок та підняття глибинних вод — апвелінгу: Біскайська затока, райони Канарської, Перуанської та Бенгельської течій, райони зародження пасатів, вітрів сорокових широт, мусонів в Індійському океані. Найменша біомаса — в тропічних поясах у водах антициклонічних круговоротів води. Малі біомаси організмів і в екваторіальному поясі. На суходолі ніде, навіть у пустелях, такої малої кількості біомаси немає. Середня біомаса характерна для областей циклонічних кругообігів субантарктичних і помірних поясів Атлантичного і Тихого океанів, холодних узбережних районів Північного Льодовитого океану. Велика біомаса характерна для районів помірного поясу.

Уся різноманітність органічного світу зумовлена кількістю сонячного тепла і поживних речовин. Водночас розподіл сонячного тепла залежить від, географічної широти, а кількість поживних речовин — від перемішування і стратифікації води. Крім того, концентрація поживних ресурсів у межах поясу набагато вища над шельфом і материковим схилом, бо тут активніші процеси регенерації, ніж у відкритому океані. До того ж багато продуктів харчування зноситься з суходолу разом із річковим стоком. Особливо сприятливі умови для розвитку планктону в районах підняття глибинних вод і збагачення їх киснем та поживними речовинами. Таким побитом утворюється циркум-континентальна зональність, що разом із широтною визначає своєрідність розподілу акваландшафтів та виділення в кожному поясі прибережних секторів.

Особливі біоценози формуються в океанічних жолобах на глибинах понад 6000 м. Раніше цей шар називали «царством мертвих». За даними останніх досліджень, біомаса донної фауни жолобів становить від 2 до 20 г/м2. Тварини пристосувалися до харчування органічними рештками, що потрапляють з верхніх шарів. Як показали спостереження, особливість глибоководних шарів полягає в тому, що органічна речовина розкладається тут протягом 1000—3000 років. Так само повільно тут споживається кисень під час дихання мікроорганізмів, що запобігає кисневому голодуванню та виникненню сірководневих зон.

Отже, життя в океані охоплює всю товщу води. Найгустіше заселені прибережні підводні рівнини, гирла річок, океанські гірські пасма та окремі гори, райони підняття глибинних вод. Але тваринної біомаси у Світовому океані майже в 20 разів більше, ніж рослинної.

 

 


загрузка...
загрузка...

Категорія: Географія