§ 8. Тип кільчасті черви. Клас багатощетинкові черви

Напевно, кожен з вас багато разів бачив дощового черв’яка. Під час дощу ці тварини виповзають з ґрунту, в якому мешкають, звідси і їхня назва. Дощові черви є представниками великого за кількістю видів і винятково важливого типу тварин — Кільчасті черви.

Кільчасті черви різноманітні за будовою і способом життя. їх численні види живуть у морях, прісних водоймах і ґрунті.

Тип Кільчасті черви об’єднує червоподібних тварин, тіло яких складається з численних сегментів (кілець). Вони мають порожнину тіла і замкнену кровоносну систему.

Порожнина тіла кільчастих червів також поділена на сегменти поперечними перегородками. Ці сегменти заповнені рідиною, що слугує опорою для тіла і виконує функцію транспортування поживних речовин. Також порожнина тіла бере участь у накопиченні й видаленні шкідливих речовин та дозріванні статевих клітин.

До типу Кільчасті черви відносяться такі класи: Багапгощепгинкові черви, Малощетинкові черви, П’явки.

Багатощетинкові черви — це переважно морські організми. Представником цього класу тварин, на прикладі якого ми розглянемо їхню будову, є нереїс (мал. 33). Нереїс живе в мулі на березі моря. Велику кількість цих червів можна побачити на узбережжях Чорного і Азовського морів. Цей черв’як — бажаний корм для ракоподібних, риб і птахів.

Нереїс живиться наиіврозкладеними залишками різних водних організмів. У нього витягнуте тіло, поділене на велику кількість сегментів. Більшість цих сегментів однакові за будовою і відрізняються лише розмірами. Проте, окрім однакових (тулубових) сегментів, у нереїса чітко вирізняється головний відділ, що складається з кількох сегментів. На головному відділі нереїса містяться органи чуття.

На бічних сторонах кожного тулубового сегмента є вирости, що мають численні щетинки, за допомогою яких черв’як чіпляється за нерівності ґрунту і таким чином повзе вперед. Велика кількість щетинок на цих виростах дала відповідну назву цьому класу тварин.

Опорно-рухова система нереїса (мал. 34) складається з двох шарів м’язів, які містяться під зовнішнім шаром епітелію. Верхній шар утворюють кільцеві м’язи, а під ним міститься шар повздовжніх м’язів. Разом з епітелієм вони утворюють шкірно-м’язовий мішок.

Травна система нереїса починається з рота, який міститься на черевній стороні головного відділу. Рот переходить глотку, де завдяки м’язам їжа подрібнюється. Всмоктування поживних речовин відбувається в середній кишці, яка переходить в задню кишку, що закінчується анальним отвором.

Спеціальних органів дихання у нереїса немає, газообмін здійснюється всією поверхнею тіла. Проте у сидячих багатощетинкових червів чисельні щупальця на головному відділі виконують функцію зябер.

У нереїса, як і у всіх кільчастих червів, замкнена кровоносна система, тобто кров не витікає з судин у порожнину тіла. У нереїса дві основні кровоносні судини — спинна і черевна. Вони з’єднані між собою численними кільцевими судинами. Серця у цих червів немає і кров рухається завдяки скороченню м’язів у стінках спинної судини. Саме замкнена кровоносна система, у порівнянні з незамкненою, забезпечує більшу швидкість транспортування речовин по організму.

Видільна система нереїса складається з парних трубочок, що містяться в порожнині кожного сегмента і відкриваються видільними порами на боках його тіла. Шкідливі продукти життєдіяльності, що накопичуються в рідині порожнини тіла, виводяться через пори назовні.

До складу нервової системи нереїса входить пара великих мозкових нервових вузлів та черевний нервовий ланцюжок, що складається з нервових вузлів, які містяться у кожному тулубовому сегменті та з’єднані між собою нервами.

У нереїса, як і у більшості рухомих (бродячих) багатощетинкових червів, добре розвинені органи чуття (очі, антени та вусики). У багатощетинкових червів є також органи рівноваги.

Статева система. Нереїс, як і більшість багатощетинкових червів, — роздільностатевий організм. Самці і самки у нереїса не відрізняються за зовнішнім виглядом. Тулубові сегменти самця містять чоловічі статеві залози, а самки — жіночі. Статеві залози багатощетинкових червів відкриваються в порожнину тіла, а вже звідти статеві клітини виводяться через трубочки видільної системи. Запліднення у нереїса — зовнішнє. Із заплідненого яйця виходить вкрита війками личинка. Вона деякий час плаває, а потім осідає на дно і перетворюється на дорослого черв’яка.

Багатощетинковим червам притаманний і нестатевий спосіб розмноження. При цьому черв’як ділиться на кілька частин, кожна з яких відновлює відсутні частини тіла.

Різноманітність та значення. Клас Ба-гатощетинкові черви нараховує близько

7    тис. видів. У морях ці черви живуть на дні, де повзають поміж каміння чи коралів, закопуються в мул. Є серед них і плаваючі (планктонні) види. Багато видів, як і нереїс, живляться напіврозкладеними залишками, проте є серед них і хижаки.

Найчастіше багатощетинкові черви зустрічаються в прибережній смузі морів, проте знаходили їх також і на глибинах до

8    км. Ними живляться ракоподібні, риби, морські зірки, кишковопорожнинні, птахи. Багатощетинковий черв’як палоло (мал. 35) використовується в їжу людьми, що мешкають на островах Тихого океану.

Серед багатощетинкових червів чимало сидячих форм (мал. 36), які можуть будувати захисну трубку або закопуватися в мул. Сидячі багатощетинкові черви є активними фільтраторами, які в екосистемі коралових рифів виконують цю функцію разом з кораловими поліпами.

Висновки

1.    До кільчастих червів відносяться червоподібні тварини, які мають сегментоване тіло.

2.    Кільчасті черви мають порожнину тіла, наскрізну травну систему, замкнену кровоносну систему, вузлову нервову систему.

3.    Тип Кільчасті черви поділяється на класи Багатощетинкові черви, Малощетинкові черви, П’явки.

4.    Багатощетинкові черви — це переважно морські організми, на кожному тулубовому сегменті яких є бічні вирости з численними щетинками.

5.    Багатощетинкові черви відіграють важливу роль у морських екосистемах, бо є кормом для багатьох водних тварин. Сидячі багатощетинкові черви є активними фільтраторами і тому сприяють очищенню води.

 Терміни і поняття

Черевний нервовий ланцюжок.

 Контрольні запитання

1.    Як побудований шкірно-м’язовий мішок у багатощетинкового черв’яка?

2.    Які функції виконує порожнина тіла у кільчастих червів?

3.    Як побудовані кровоносна і нервова системи у кільчастого черв’яка?

4.    Чим різняться травні системи нереїса і котячого сисуна?

5.    Як розмножуються багатощетинкові черви?

6.    Чому багатощетинкові черви мають таку назву?

 Завдання

Порівняйте будову та життєдіяльність круглих та кільчастих червів (на прикладі аскариди й нереїса), заповнивши в зошиті таку таблицю:

Дайте відповіді на запитання: 1. Яка з тварин (нереїс чи аскарида) мають вищий рівень організації (складнішу будову та поведінку)? Чому ви так думаєте?

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Костіков та ін.