Молюски

Черевоногі молюски

Зовнішня будова та спосіб життя. У ставку або річці можна побачити великого ставковика, у саду або на городі — виноградного слимака, голого слизуна, а в акваріумі — апулярію. Їхнє м’яке тіло захищене зовнішнім скелетом — черепашкою. Із чого вона складається? Внутрішній шар за хімічним складом нагадує крейду і вкритий перламутровим шаром. Зовнішній — рогоподібна речовина, яка надає черепашці забарвлення. Черепашка ніби закручена по спіралі за годинниковою стрілкою. її сліпий кінець називається вершиною, а відкритий — устям. У деяких черевоногих (голий слизун) черепашки немає.

Внутрішня будова. Тіло молюска також закручене по спіралі. Його верхня частина має шкірну складку — мантію, яка утворює черепашку. Між мантією та тілом є щілина — мантійна порожнина, важлива в житті молюска.

Тіло складається з голови, тулуба та ноги. На голові є ротовий отвір, щупальці й очі. Нога розташована на черевному боці тіла й слугує для повзання. За несприятливих умов молюск ховається в черепашку.

Травна система. У ротовій порожнині є раду-ла (тертка) — орган, який нагадує язик із роговими зубчиками. Радулою молюски зішкрібають м’які частини рослин і грибів, якими живляться. Під дією травних соків, які виділяються слинними залозами та печінкою, їжа перетравлюється. Поживні речовини всмоктуються в кишечнику, а неперетравлені рештки виводяться через анальний отвір.

Дихальна система представлена зябрами або легенями. Кровоносна система незамкнена, є двокамерне серце, яке складається з передсердя і шлуночка. Видільна система представлена ниркою. Нервова система утворена нервовими вузлами і нервами. Органи чуття розвинені слабко. Є очі, органи дотику (щупальця), хімічного чуття та рівноваги.

Серед черевоногих є роздільностатеві організми та гермафродити, у яких одна особина може поперемінно бути самкою та самцем. Розвиток може бути прямим та непрямим.

Різноманітність і значення черевоногих молюсків. Виноградний слимак може завдавати незначної шкоди рослинам, його розводять і вживають у їжу як делікатес. Великий і малий ставковики є проміжними хазяями паразитичних плоских червів. Молюск рапана, який випадково був завезений у Чорне море, шкодить, знищуючи устриць і мідій. Слимаки живуть у вологих місцях і ведуть нічний спосіб життя.

Черепашки каурі правили за монети в Стародавньому Китаї, Тибеті, Таїланді, зараз їх використовують як прикраси. З мурекса у давнину добували дорогий барвник — пурпур, з якого виготовляли косметику, фарби, чорнило. Одяг, пофарбований пурпуром, могли носити тільки представники царських династій.

Двостулкові молюски

Зовнішня будова та спосіб життя. Це придонні тварини, їхня черепашка має дві стулки. Вони живляться дрібними органічними частинками та планктоном, фільтруючи воду. Тіло має тулуб і ногу. Двостулкові повільно повзають, деякі ведуть прикріплений спосіб життя (устриці, мідії). Черепашка росте протягом усього життя, на її поверхні можна помітити шари приросту, що нагадують річні кільця дерев.

Внутрішня будова. Двостулкові не мають слинних залоз, глотки та радули, дихають зябрами. Кровоносна, видільна і нервова системи влаштовані, як у черевоногих. Органи чуття примітивні.

Більшість двостулкових роздільностатеві. Самці виділяють у воду сперматозоїди, які потрапляють до мантійної порожнини самок, там відбувається запліднення. У зябрах самки утворюються личинки, які чатують на рибу, що пропливатиме поряд. Вони прикріплюються до шкіри і зябер риб за допомогою клейких ниток особливої речовини — бісусу. На рибі утворюється пухлина, усередині якої розвивається молюск. Коли розвиток закінчується, молюск виходить і падає на дно. Завдяки такому тимчасовому паразитизму молюски не тільки знаходять нову їжу, але й розселяються.

Різноманітність і значення двостулкових молюсків. Молюски очищують воду, є кормом для риб, птахів, моржів. Їх уживає в їжу людина (мідії, устриці, гребінці). Двостулкові є індикаторами чистоти води (якщо їх багато — вода забруднена), з них добувають перли і перламутр. Дрейсена і мідії наростають на підводних спорудах і днищах кораблів, що знижує їхню швидкість, закупорюють труби та канали.

Якщо на мантію перлової скойки потрапляє піщинка, вона оточується шаром перламутру, так утворюється перлина. Із часом вона збільшується і набуває цінності. Перли добували в усі часи, а зараз їх вирощують штучно. Тридакна велетенська може важити до 300 кг. Необережний плавець може потрапити між її стулками і загинути. У тридакні була знайдена найбільша перлина (24 см завдовжки і 14 см завширшки). Корабельний черв’як тередо — це молюск, схожий на черв’яка. Стулки його черепашки схожі на свердло. Він живиться деревиною, чим завдає значної шкоди.

Головоногі молюски

Зовнішня будова та спосіб життя. Це найбільш високорозвине-ні водяні молюски. Черепашка невеличка, прихована під мантією. Мають голову, тулуб і ногу. Одна частина ноги перетворена на щупальця з гачками і присосками. Вони оточують ротовий отвір, що має хітинові щелепи, вигнуті у вигляді дзьоба. Інша частина ноги перетворилася на лійку — орган реактивного руху. Молюск закачує воду в мантійну порожнину, а потім із силою викидає її через лійку, сам при цьому рухається в протилежний бік. У багатьох головоногих є захисний орган — чорнильний мішок. У разі небезпеки з нього викидається чорна рідина, що дезорієнтує ворога.

За допомогою щупалець головоногі ловлять здобич, влаштовують помешкання та пересуваються по дну. Шкіра головоногих може змінювати забарвлення, у багатьох є світні органи. Більшість цих тварин є хижаками, що захоплюють здобич щупальцями, розривають дзьобом, подрібнюють за допомогою радули і вражають отрутою слинних залоз.

Внутрішня будова. Кровоносна система майже замкнена, є три серця, дихають зябрами, є мозок, захищений хрящовою камерою. Завдяки унікальній нервовій системі й органам чуття поведінка головоногих вражає своєю складністю.

Головоногі молюски — роздільностатеві, запліднення відбувається в мантійній порожнині самки. Розвиток прямий.

Різноманітність та значення головоногих. Восьминоги живуть біля дна, ховаються між каменями, у найбільших розмах щупалець сягає 10 м. Тіло мішкувате, голова немовби зливається з тулубом. За допомогою восьми щупалець вони пересуваються по дну, будують схованки, ловлять здобич, захищаються від ворогів тощо.

Кальмари — це найбільш грізні та швидкісні головоногі, до 18 м завдовжки. Зовні схожі на ракету, деякі злітають у повітря на висоту до 7 м і якусь відстань летять над водою. Могутній дзьоб легко перекушує металеву волосінь, проколює панцир краба і черепашку двостулкового молюска.

Восьминоги, кальмари і каракатиці мають промислове значення. З тіла каракатиць добувають фарбу сепію. За черепашками вимерлих головоногих молюсків геологи визначають вік осадових порід.

Запам'ятайте найважливіше

Молюски — це тварини, що мають зовнішній скелет — черепашку. Їхнє тіло поділяється на голову, тулуб та ногу. Серед молюсків є рослиноїдні організми, хижаки, сапротрофи та фільтратори. Це класи Черевоногі, Двостулкові, Головоногі молюски. Найбільш високорозви-неними молюсками є головоногі, які мають мозок, добре розвинені органи чуття, складну поведінку.

Перевірте свої знання

1.    Я кі загальні ознаки мають тварини, що належать до молюсків?

2.    Яка будова та роль черепашки в житті черевоногих молюсків? Свої думки підтвердьте фактами.

3.    Яке значення молюсків у природі та житті людини?

4*. Які переваги та недоліки має черепашка для черевоногих молюсків? Закінчіть міркування висновком.

5**. Доведіть за допомогою прикладів, що будова молюсків пов’язана з їхньою життєдіяльністю.

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Н.В. Запорожець, І.І. Черевань, І.А. Воронцова