§ 9. Пиляння деревини ножівкою

Ти вже знаєш, що деревину та матеріали з неї ріжуть багаторізцевими різальними інструментами - пилками. Пилка - інструмент з множиною лез (зубів) для різання (розпилювання).

Перш ніж почати розпилювати ту чи ту деревину, потрібно подивитися на зуби пилки - якої вони форми. Якщо вони мають форму рівнобедрено-го (рівностороннього) трикутника (мал. 64, а), пилка призначена для розпилювання впоперек волокон деревини. Для розпилювання вздовж волокон використовують пилку, зуби якої нахилені в бік пиляння і мають форму косокутного трикутника (мал. 64, б).

Пилка із зубами у формі прямокутного трикутника (мал. 64, в) розрахована на змішане пиляння (універсальні пилки).

Працюючи ручними пилками, треба мати на увазі, що поздовжні та універсальні пилки ріжуть тільки в одному напрямі - під час руху «від себе» (мал. 64). Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе» (вперед і назад).

Між зубцями ножівкового полотна є проміжки - пазухи. Під час різання тирса потрапляє в пазухи, а під час виходу зубців з деревини - висипається назовні.

Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропилом, а початок пиляння - запилом. Щоб пиляння і виготовлення виробів було якісним, зуби пилки добре загострюють.

Щоб пилка вільно рухалася в деревині і щоб уникнути її затиснення в пропилі в міру його поглиблення, її зуби розводять, тобто відгинають по черзі в різні боки на одну й ту саму величину. Виконують це розводкою (мал. 65).

У результаті ширина пропилу стає більшою за товщину полотна пилки, за його обома сторонами утворюються вільні зазори, і пилка робить зворотно-поступальні рухи, майже не стикаючись своїм полотном з поверхнею пропилу, а тільки її різальні кромки поступово знімають деревину шар за шаром (мал. 66, б).

Від багаторазового заточування форма і висота зубів змінюється, пилка починає пиляти нерівно, тому зуби періодично підрівнюють, сточуючи їх напилком. Для підрівнювання напилок вставляють у дерев’яну колодку і «пиляють» по ньому пилку (мал. 67, а). Вирівнявши висоту зубів, переходять до їх заточування.

Відстань між зубами пилки позначається на якості обробки матеріалу. Пилка з великими зубами (з великою відстанню між зубами) розпилює заготовку швидше, але різання шорсткіше. Продуктивність роботи дрібнозубою пилкою, навпаки, нижча, але чистота різання краща.

Перед розпилюванням заготовки треба правильно встановити її на верстаку. При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 2...3 мм (мал. 68).

Полотно ножівки має переміщуватися під прямим кутом до заготовки. Контроль за пилянням здійснюється по лінії розмічання. Вона повинна залишатися ліворуч від місця пиляння на заготовці.

Для точнішого пиляння використовують пилки з дрібними зубами. Працюють ножівкою так. Розмічену заготовку кладуть на дошку на столярному верстаку, що має упор (мал. 69, а). Лівою рукою притискують заготовку до упора, а правою роблять запилювання. Запилювання можна проводити, використовуючи допоміжний брусок (мал. 69, в).

При цьому ножівку притискують до упора і роблять кілька коротких плавних рухів «до себе». Після запилювання рухи ножівкою пришвидшують, її розмах повинен бути на всю довжину полотна. Пилка повинна рухатися вільно. Участь у роботі повинна брати лише рука (з легким натиском), а не все тіло.

Під час пиляння пилкою поперек волокон заготовку прикладають на верстаку до краю так, щоб кінець, що відпилюється, звисав над ним (мал. 70).

Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки. Закінчуючи пиляння, підтримують лівою рукою частину матеріалу, що звисає, бо вона може обламатись і край вийде нерівним.

При розпилюванні довгих заготовок уздовж волокон потрібно слідкувати за вертикальністю пропилу. Розмітивши заготовку та закріпивши її в затискному пристрої столярного верстака, потрібно виконати правильне й точне запилювання. Для цього використовують дерев’яний брусок, після чого здійснюють контроль вертикальності за допомогою кутника (мал. 71, в). У пропил вставляють клин, щоб запобігти затисканню пилки.

Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).

Для точного розпилювання брусків і дощок під кутами 90°, 45°, 60° та іншими застосовують стусла. Стусло (мал. 72, а) - розпилювальна коробка з пропилами в бічних стінках, зробленими під певними кутами.

Стусло (мал. 72, б) має жолобчасту форму. Воно складається з дна 1, двох бокових стінок 2, між якими затискається розпилювана заготовка 3. На боковинах виконано пропили під потрібним кутом. У ці пропили вставляють полотно пилки 4 і проводять розпилювання під потрібним кутом.

При пилянні в стуслі заготовку притискують великим пальцем лівої руки до бічного бруска і стежать, щоб лінія розмітки була напроти пропилу. В інших конструкціях передбачено затискні пристрої для заготовок, що полегшує процес пиляння (мал. 72, г) та поворот стусла в потрібну сторону (мал. 72, в).

Застосування стусла виключає розмітку деталі, підвищує точність розпилювання, зменшує витрати часу на розмітку деталі, підвищуючи таким чином продуктивність праці. Особливо ефективним є застосування стусла при масовому виготовленні однакових деталей.

Результатом погано підготовлених пилок або неправильного виконання прийомів робіт може бути:

• непрямолінійний розпил (мал. 73, а) - відхилення від розмічальної лінії. Причина - натиск на пилку, неправильне розведення або заточування зубів, а також неправильна поза працюючого;

• пошкодження крайок (мал. 73, а) дошки або бруска. Причина - неправильне виконання запилу;

• відщепи деревини (мал. 73, б) - працюючий не підтримує відпилювану частину заготовки в кінці пиляння;

• дуже шорстка площина розпилу (мал. 73, б) - використання пилки з великими зубами або неоднаковим їх розведенням.

Мал. 73. Види браку при пилянні: а - непрямолінійний розпил і пошкодження крайок пропилу; б - шорстка площина розпилу і відколювання крайки; 1 - розмічальна риска; 2 - непрямолінійний пропил; 3 - пошкодження крайки; 4 - шорстка площина розпилу; 5 - відколювання крайки

Працюючи з ножівками, необхідно дотримуватися таких правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

1. Працювати лише гострим, добре налагодженим та справним інструментом.

2. Під час запилювання користуватися напрямним бруском, бути уважним, щоб не поранити руки.

3. Не тримати ліву руку під час пиляння близько до зубів пилки.

4. Пиляти на повний розмах пилки можна лише тоді, коли пилка ввійде в деревину на 3.5 см.

5. Працювати пилкою або ножівкою треба без ривків і згинів полотна.

6. Працюючи інструментом, не можна відволікатися або заважати працювати іншим.

7. Під час перерви в роботі ножівку слід виймати з пропилу.

8. Ножівку потрібно розміщувати на верстаку так, щоб зубці були спрямовані в протилежний від працюючого бік.

9. Тирсу можна прибирати тільки щіткою-зміталкою. У жодному разі не здмухувати, оскільки можна запорошити очі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Підготовка ручних пилок до роботи

Обладнання: ручні пилки різного призначення, напилки тригранні та ножівкові і ромбічні, розводки, шаблони для контролю розводу зубців, лещата, молоток дерев’яний.

1. Ознайомся з будовою пилок.

2. Визнач призначення кожної з них.

3. Ознайомся з конструкцією розводки та шаблона.

4. Проконтролюй якість розведення та загострення зубців.

5. Виконай у разі потреби розведення зубців.

6. Закріпи пилку в слюсарних лещатах.

7. Виконай загострення зубців.

8. Перевір якість загострення та розведення шаблоном.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

Пиляння ручними пилками

Обладнання та матеріали: ручні пилки для пиляння вздовж, упоперек та під кутом до волокон, столярний верстак, відходи деревини різних порід та з різною твердістю.

Послідовність виконання роботи

1. Закріпи заготовку в затискачах столярного верстата.

2. Підготуй пилки для поздовжнього, поперечного та комбінованого пиляння.

3. Користуючись упором або підкладним бруском, відріж почергово кожною із цих пилок невеликі шматки відходів спочатку впоперек, потім уздовж та під кутом до волокон.

4. З’ясуй, якою з використаних пилок найкраще пиляти в кожному випадку.

5. Визнач особливості напрямків розміщення зубів та кутів їх заточування.

6. Зарисуй у робочому зошиті напрями розміщення зубців та призначення пилок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Виготовлення виробу

Обладнання, інструменти та матеріали: ножівки, стусло, кутник, транспортир, дошки, бруски.

Послідовність виконання роботи

1. За завданням учителя або за нижчеподаним чи розробленим за власним задумом зображенням визнач об’єкт праці для виготовлення.

2. Добери заготовки потрібних розмірів.

3. Здійсни розмітку деталей виробу.

4. Випиляй деталі.

5. Перевір якість виконання роботи.

6. Визнач, які подальші технологічні операції необхідно виконати, щоб завершити виготовлення виробу.

№ пор.	Послідовність операцій	Поопераційні ескізи	Інструменти та матеріали
1	Розмітити заготовку для днища за розмірами. Відрізати. Простругати заготовку. Зачистити торці.		Кутник, лінійка, олівець, ножівка, рубанок, рашпіль, столярний верстак

№ пор.	Послідовність операцій	Поопераційні ескізи	Інструменти та матеріали
2	Розмітити заготовку для стінки передньої за розмірами. Відрізати. Простругати заготовку. Зачистити торці		Кутник, лінійка, олівець, ножівка, рубанок, рашпіль, столярний верстак
3	Розмітити заготовку для стінки задньої за розмірами. Відрізати. Простругати заготовку. Зачистити торці		Кутник, лінійка, олівець, ножівка, рубанок, рашпіль, столярний верстак
4	Розмітити на передній і задній стінках місця для кріплення саморізів		Кутник, лінійка, олівець
5	З’єднати деталі виробу, розмітити місця для надрізів, виконати прямий і косий надрізи		Шило, ручний дриль, викрутка, косинець, транспортир, ножівка дрібнозуба, напрямний брусок, шліфувальний папір
6	Перевірити якість виконаної роботи

Тестові завдання

1. Пиляння деревини - це процес...

А знімання шару деревини

Б відокремлення однієї частини матеріалу від іншої

В розрізання деревини на частини пилкою

2. Пазухи (впадини) між зубцями ножівки слугують для.

А зручності розведення зубців

Б загострення зубців пилки

В видалення тирси

3. Який спільний принцип закладено в основу роботи інструментів для різання деревини?

А зняття шару матеріалу

Б пиляння деревини

В дія клина

Г дія механічної сили на оброблювану заготовку

4. Як називається операція виготовлення деталей з деревини за допомогою пилки?

А розкрій 

В різання

Б пиляння

Г розділення

5. Від чого залежить вибір кута загострення зубців ножівкового полотна?

А від твердості матеріалу, з якого виготовлено полотно

Б від товщини деталі, що обробляється

В від твердості матеріалу, який обробляється

Г від швидкості рухів різання

6. Яка найменша кількість зубців ножівки повинна стикатися з деревиною, щоб легко було працювати?

А 5

Б 4

В 3

Г 2

Д 1

7. Що зменшує тертя ножівкового полотна об деревину під час пиляння?

А розведення зубців

Б форма зубців

В загострення зубців

8. Якою має бути величина розводу всіх зубців пилки?

А однаковою

Б різною почергово через один зуб

В різною залежно від твердості оброблюваної деревини

Г не більшою за половину товщини полотна

Д правильної відповіді немає

9. Що необхідно зробити, щоб полегшити хід пилки в пропилі під час поперечного пиляння?

А заточити зубці пилки з одного боку

Б заточити зубці пилки з обох боків

В почергово розвести зубці пилки в один бік

Г почергово розвести зубці пилки в різні боки

10. Які пилки ріжуть однаково під час руху ними як «від себе», так і «до себе» (вперед і назад)?

А для поздовжнього пиляння

Б для поперечного пиляння

В для універсального пиляння

11. Від чого залежить форма зубців пилки для різання деревних конструкційних матеріалів?

А від твердості деревини, що підлягає обробці

Б від твердості матеріалу, з якого виготовлено полотно пилки

В від напрямку розміщення волокон у заготовці з деревини, що підлягає

обробці

Г від усіх перелічених факторів

Д правильної відповіді немає

12. Якими мають бути припуски під час проектування виробів з деревних матеріалів?

А мінімальними

Б максимальними

В такими, що гарантують якісне виготовлення деталей за всіма параметрами, передбаченими графічним документом

13. Де повинна залишатися лінія розмітки після випилювання заготовки?

А на утвореному за результатами пиляння відході

Б на заготовці

В обидві відповіді правильні

Г правильної відповіді немає

14. Який чинник визначає вибір величини кута заточення зубців пилки для різання деревини?

А твердість деревини, що підлягає різанню

Б товщина полотна пилки

В швидкість рухів різання

Г розміщення напрямку волокон деревини

Д усі перелічені

Е правильної відповіді немає

Це матеріал з підручника Трудове навчання (для хлопців) Терещук Б. М., Дятленко С. М.