Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » § 7. Процес розмічання заготовки з деревини

НАРОДНА ОСВІТА

§ 7. Процес розмічання заготовки з деревини

1. Пригадай, якими графічними документами користуються під час виготовлення виробів.

2. Яка технологія розмічання площинних виробів?

3. Які відомі тобі інструменти використовують для розмічання виробів?

4. Яку інформацію необхідно знати, щоб виготовити виріб?

5. Яке призначення шліфувального паперу? Які його марки використовують для шліфування заготовок з деревини?

Технологічний процес виготовлення виробу з деревини має певну логічну послідовність технологічних операцій. Процес виготовлення деталі з деревини можна умовно розділити на 3 етапи: підготовчий, обробний та опоряджувальний.

До підготовчого етапу належать вибір заготовок та розмічальні роботи. Обробний етап включає всі технологічні операції, за допомогою яких змінюють форму та розміри заготовок з метою отримання необхідної деталі (ці операції будемо послідовно вивчати в наступних параграфах). Опоряджувальний етап передбачає виконання оздоблення та покриття виробів захисними плівками.

Отже, виготовлення виробу починають з вибору необхідних заготовок, які б задовольняли вимоги до виробу щодо розмірів деталей, способів оздоблення, умов експлуатації, відсутності вад тощо.

Розмічання виконують відповідно до креслень деталей за допомогою різноманітних інструментів та пристосувань, з якими ти ознайомишся далі в цьому параграфі. Від якості розмічання залежить точність та якість виконання всіх наступних технологічних операцій. Тому розмічальні роботи проводять максимально точно та відповідально (мал. 46).

Розмічанням називається операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці. Основне призначення розмічання полягає в зазначенні меж, до яких потрібно обробляти заготовку. Перед розмічанням на заготовці визначають вимірювальні бази (базові крайки), тобто місця, від яких буде вестися відлік. Їх можна відразу позначити олівцем, наприклад буквою «Б». Позначки унеможливлюють плутанину під час розмічання та контролю. Потім розраховують, яку кількість деталей можна виготовити із заготовки, щоб менше було відходів. Адже значна кількість відходів суттєво здорожчує виготовлення виробу.

Якщо на шматку конструкційного матеріалу (дошка, брусок, рейка тощо) поряд мають розташовуватися декілька заготовок, то слід врахувати, що їх необхідно розпиляти, а після розпилювання ще й обробити до потрібної точності та якості поверхні. Тому між контурами заготовок необхідно залишити приблизно 4...6 мм, залежно від інструменту, який є в шкільній майстерні. Припуск не повинен бути надто великим або надто малим, оскільки великі призводять до надлишкової витрати матеріалів, а малі - до браку заготовки. Не бажано розташовувати заготовки на місцях із сучками, тріщинами та іншими вадами. Спочатку вибирають місця та розмічають найбільші за розміром заготовки, потім - менші за розміром.

Залежно від виду технологічних операцій для розмічання та контролю форми й розмірів виробів застосовують різноманітні розмічальні та вимірювальні інструменти (мал. 47).

Рулетка (мал. 47, а) - металева стрічка з нанесеними на ній через 1,0 мм поділками, яка намотана на котушку з механізмом, що дозволяє змотувати вимірювальну стрічку. Ціна поділки рулетки 0,5...1,0 мм, точність вимірювання вважається 0,5 мм. Використовується для роботи з довгомірними заготовками, вимірювання лінійних розмірів (довжини, ширини, висоти тощо), відкладання великих розмірів.

Лінійка металева (мал. 47, б) використовується з такою самою метою, що й рулетка, але під час роботи із заготовками малих розмірів. Жорсткість лінійки дозволяє проводити прямі лінії. Можна використовувати пластмасові або дерев’яні лінійки, однак кращу точність та прямолінійність ліній забезпечує саме металева лінійка.

Розмічальні лінії наносять на деревину олівцем або вістрям відповідного різального інструмента. Олівець нахиляють під кутом 40...60° у напрямку руху та від лінійки, вістря притискають до розмічального інструмента (мал. 48, а).

Для розмічання кіл та дуг використовують креслярський циркуль (мал. 48, б).

Велику кількість складних за контуром деталей найкраще розмічати за шаблоном.

Столярні кутники (мал. 49) раніше традиційно виготовлялися з деревини, але в наш час ширшого розповсюдження набули металеві кутники. Кутники використовують для проведення ліній під прямим кутом до базової крайки, а також для перевірки прямого кута. Кутник складається з товстої деталі, яку називають колодкою, або п’яткою, та тонкої лінійки - пера.

Товстіша колодка забезпечує зручне прикладання кутника та його фіксацію на базовій крайці. Перед використанням кутник необхідно перевірити, особливо якщо він новий, щойно куплений. Для цього обирають заготовку або пиломатеріал із заздалегідь перевіреною базовою крайкою, прикладають кутник та проводять лінію, перевертають кутник іншим боком та проводять ще раз лінію в тому самому місці. Якщо лінія одної товщини, то кутник має прямий кут і його можна використовувати.

Часто в деталях необхідно провести лінію під кутом 45°, із цією метою використовують варіант кутника з пером, яке нахилене під кутом 45°. Його називають єрунок (мал. 50). Користуються ним так само, як і кутником.

Якщо крайки деталей мають якийсь інший кут, то використовують ще один варіант кутника з рухомим пером - малку (мал. 51). Перо інструмента можна повертати на необхідний кут та фіксувати його. Для налагоджування малки використовують додатковий кутомірний інструмент або готовий виріб, який використовують як шаблон. Найсучасніші малки мають електронний кутомір, який дозволяє з великою точністю відразу встановити необхідний кут.

Для нанесення ліній паралельно до базової крайки використовують рейсмус. Рейсмус має колодку, у яку вставлено одну або дві рейки з голками, що продряпують у деревині риски. Корпус рейсмуса може бути дерев’яним, металевим або пластмасовим. Рейки фіксуються клином або гвинтами в більш сучасних варіантах (мал. 52).

Рейсмус з однією рейкою використовують для проведення однієї паралельної лінії на одній або декількох заготовках за одне налагодження.

Якщо потрібно провести на одній або декількох заготовках дві паралельні лінії на певній відстані одна від одної, то більш зручним є дворей-ковий рейсмус (мал. 52, в).

Налагоджують рейсмус так. Беруть таку лінійку, щоб початок відліку збігався з початком лінійки. Відпускають рейку рейсмуса (відкручують гвинт або вибивають клин), ставлять лінійку на колодку та висувають рейку з голкою. Слідкують за вістрям голки. Коли вістря знаходиться навпроти необхідної позначки на лінійці, наприклад 20 мм, фіксують рейку та перевіряють ще раз відстань від колодки рейсмуса до вістря голки.

Для проведення риски рейсмус беруть у руку, притискають колодку до базової крайки, торкаються голкою поверхні заготовки, нахиляють рейсмус у напрямку руху та проводять риску.

Металевий рейсмус має замість голки тверде металеве кільце.

Для перевірки горизонтальності та вертикальності поверхонь використовують рівні (мал. 53).

Вставлені в металевий корпус запаяні ампули-трубки наповнено спиртом, у яких є бульбашки повітря. Розташування бульбашки рівня в нульовому (середньому) положенні підтверджує горизонтальність (вертикальність) поверхні.

Перед використанням інструмента необхідно оглянути його щодо наявності пошкоджень. Класти інструменти на верстак слід вістрями від себе.

Не допускається використання розмічальних та вимірювальних інструментів не за призначенням, оскільки це може призвести до їх пошкодження та унеможливлення виконання точних вимірювань.

Після завершення роботи вимірювальні та розмічальні інструменти очищають від бруду і зберігають у відведених для них місцях у спеціальних футлярах або укладках.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Вибір та розмічання заготовок. Виготовлення гольника

Опис виробу.

Гольник (мал. 54) використовується для безпечного зберігання різноманітних голок під час вишивання або шиття. Гольник складається з двох дерев’яних деталей: основи та накладки. Їх виготовляють з монтажної рейки, яку використовують для монтажу вагонки розміром 20 х 40 мм. З’єднуються деталі за допомогою шурупа розміром 3,5 х 32 та клею ПВА. Є дві подушечки для голок з поролону, які дозволяють сортувати голки за розміром або за іншою ознакою.

Обладнання та інструменти: верстак, лінійка, олівець, кутник, рейсмус.

Послідовність виконання роботи

1. Уважно розглянь базову конструкцію виробу та прочитай опис (мал. 55).

2. Визнач кількість деталей виробу. Запиши перелік деталей у зошит у вигляді таблиці.

3. Визнач тип деталей (типові, спеціальні).

4. Розглянь варіанти виконання деталей. Який ти обереш? Чому?

5. Уважно розглянь креслення деталей. Виконай ескізи в зошиті з обраним варіантом виконання.

6. Запиши в зошит послідовність виконання виробу. Продовж таблицю для другої деталі.

№ деталі № операції

Технологічна операція

Пристосування та обладнання

Інструменти

1

1

Верстак

Лінійка

 

2

Верстак

Лінійка,

кутник,

олівець

 

3

Верстак

Кутник,

рейсмус,

олівець,

лінійка

 

4

Верстак,

затискач,

упорний

брусок

Столярна

ножівка

 

5

Верстак,

затискач

Рубанок,

лінійка,

кутник

№ деталі № операції

Технологічна операція

Пристосування та обладнання

Інструменти

 

6

Верстак, шліфувальні колодки

Лінійка,

кутник,

крупнозер-

ниста

шліфувальна

шкурка

 

7

Верстак

Лінійка,

олівець,

шило

 

8

Свердлильний верстат

Свердло 04 мм, ключ до свердлильного патрона

 

9

Відшліфувати деталь.

Верстак, шліфувальні колодки

Дрібнозерниста шліфувальна шкурка

 

10

     

2

       
 Припуск, шаблон, кутник, копіювальний папір, розмічання, малка, єру-нок, рейсмус, базова крайка (база).

 

Базова крайка - крайка, від якої розпочинають розмічання заготовки.

Брак - виріб низької якості, який не відповідає вимогам, передбаченим кресленням.

Заготовка - конструкційний матеріал відповідних розмірів, призначений для виготовлення деталі виробу.

Припуск - шар матеріалу, який залишають після неточних технологічних операцій для подальшої точної обробки з метою дотримання потрібних розмірів та форми деталі.

 

1. Що спільного у вимірюванні та розмічанні? У чому відмінність?

2. Які інструменти використовують для вимірювання та розмічання?

3. Від чого залежить якість розмічання та точність вимірювання?

4. Яких правил безпечної праці необхідно дотримуватися під час вимірювання та розмічання?

 

Тестові завдання

1. Розмічання - це...

А операція, наступна після різання та стругання

Б перша операція перед пилянням та струганням

В операція, послідовність виконання якої встановлюється працівником

2. Розмічання заготовки майбутнього виробу виконується.

А точно за кресленням

Б з припуском на обробку

В з надлишком шару матеріалу, товщина якого залежить від твердості деревини

3. Припуском у деревообробці називають шар матеріалу, який.

А утворює розмічальний інструмент

Б утворює різальний інструмент

В залишають на заготовці для її кінцевої обробки

4. Який інструмент використовують для розмічання великої кількості деталей, що мають однакову форму?

А лінійку

Б кутник

В шаблон

Г набір розмічальних інструментів

5. Якими одиницями зазначають розміри на машинобудівних кресленнях?

А метрами

Б дециметрами

В сантиметрами

Г міліметрами

6. Від яких параметрів залежить точність вимірювання лінійкою?

А від довжини вимірювальної шкали

Б від товщини штрихів, нанесених на вимірювальній шкалі

В від ціни поділки вимірювальної шкали

Г від усіх перелічених

Д правильної відповіді немає

7. Що вибирають орієнтиром під час розмічання заготовки?

А довшу крайку

Б коротшу крайку

В базову лінію

Г будь-що з переліченого

Д правильної відповіді немає

8. Який інструмент використовують для розмічання великої кількості однакових деталей?

А кронциркуль

Б малку

В рейсмус

Г шаблон

Д трафарет

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання (для хлопців) Терещук Б. М., Дятленко С. М.

 

Автор: admin от 7-07-2015, 13:19, Переглядів: 11679