Історичні пісні та думи в Україні виконували народні співці — коб:іи-рі, бандуристи ти лірники.

«В Україні від села до села і від хати до хати ходять похилі віком дідусі-кобза-рі і співають пісні про минулу славу, про зруйновану могутність хоробрих козаків, пісні, в яких правдиво... змальована історія, звичаї цього народу, пісні великої історичної вартості... У жодного слов’янського пароду національний історичний епос так своєрідно не розвинувся, як в українців...

«Терпкими соками суворої і величної історії, волелюбністю народного серця і незміреною любов’ю до рідної, навпіл засіяної зерном і кров’ю землі вирощена українська дума, — писав М. Стельмах, — не в затишку біля домашнього вогнища, а на сплюндрованих вогнем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджоли, а під гадючий посвист петлі татарського ординця і зловісний блиск турецького ятагана народжувався наш героїчний епос.

Марусю Чурай, якій приписують до двадцяти популярних піісень, розповідають завжди з епітетом легендарна. Причому не тільки автори, які скептично ставляться до існування дівчини-піснярки, а й ті, хто переконує, що вона — реальна особа. Історія ця майже детективна, тож спробуймо її з’ясувати.

Культурні діячі, які вірять в існування Марусі Чурай, спираючись на народні перекази та приписувані їй твори, наводять доволі детальну біографію легендарної піснярки. На їхню думку, вона народилася 1625 р. в Полтаві в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая.

Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворені Історичні подіїчи конкретні Історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Історичні пісні поділяють на три тематичні групи:

пісні про боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників (XIV-XVI ст.);

пісні про Визвольну війну 1648—1654 рр. під проводом Б. Хмельницького;

Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу.

Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору. Коли ми хочемо пізнати народ, то вивчаємо його культуру, тому що вона охоплює всі види діяльності людини матеріальну й духовну.

Рік видання: 2016

Автори: О. I. Борзенко, О. В. Лобусова

Видавництво: Харків, "Ранок"

Підручник Українська література 8 клас Борзенко

Автор — творець книжки, неповторного художнього світу.

— утілення певної абстрактної ідеї в конкретному образі тварини, рослини або предмета.

Анафор — використаний на початку розділу лексичний повтор.

Афор:    — лаконічний влучний вислів.

Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в селі Заї-чинці на Полтавщині. Після закінчення середньої ніколи він переїхав до Дніпропетровська, де провів майже сорок років. Письменник навчався на Вищих літературних курсах у Москві, потім працював журналістом у газеті «Прапор юності» та редактором художньої літератури у видавництві «Промінь». На початку 90-х років минулого століття Чемерис перебрався до Києва, працював радником в адміністрації Президента України. Пізніше перебував на різних посадах у Національній спілці письменників та в газеті «Літературна Україна».

Юрій Павлович Вииничук народився 18 березня 1952 року в Івано-Франківську. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті місцевого педагогічного інституту за спеціальністю «учитель української мови і літератури».

Після інституту Винничук переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. Упродовж кількох років він входив до творчого колективу естрадного театру «Не журись», писав сценарії та пісні для вистав.

Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині. Після закінчення школи працював у районній газеті. Свою першу книгу Дрозд опублікував у двадцятирічному віці — це була збірка новел та оповідань «Люблю сині зорі». Вищу освіту він здобув заочно на факультеті журналістики Київського університету.