У природі повсякчасно відбуваються зміни. У цих змінах проявляється рух матерії, який ми сприймаємо у вигляді різних явищ. Найпростішою формою руху матерії є механічний рух, який ми постійно спостерігаємо: зміщується Сонце на небосхилі, тече вода в річці, гойдаються гілки дерев, б’ється серце. Ми звикли до поїздів, літаків, автомобілів, які перевозять пасажирів і вантажі, — це приклади механічного руху.

Вагомим внеском у розвиток фізики є напрацювання українських учених. Першовідкривач та один з перших дослідників рентгенівського випромінювання Іван Пулюй (1845—1918 рр.) народився і виріс на Тернопільщині.

Велика роль українських учених в освоєнні космічного простору.

Зрозуміти будову навколишнього світу люди намагалися дуже давно. Давньогрецькі вчені Філолай, Аристарх Сам ос -ський, Клавдій Птолемей запропонували перші моделі будови Всесвіту. Назви таких наук, як математика, механіка, фізика, біологія, географія, наукові поняття — атом, маса, електрон, протон беруть початок від стародавньої грецької науки й пов’язані з іменами Фалеса, Демокріта, Епікура, Аристотеля, Піфагора, Евкліда та інших учених.

Фізика як наука не лише задовольняє потреби людини щодо пізнання навколишнього світу. Розвиток фізики набув істотного науково-технічного прогресу. Ми вже звикли до благ цивілізації і сприймаємо як належне телебачення, радіо, мобільні телефони і персональні комп’ютери, повідомлення про чергові запуски космічних кораблів і міжпланетних станцій.

Для вимірювань під час проведення наукових досліджень, виготовлення деталей машин і механізмів потрібні спеціальні засоби, які можуть зберігати й відтворювати одну або кілька одиниць фізичної величини. їх називають засобами вимірювань. Найпростішими засобами вимірювання фізичних величин є міри.

Фізичні величини. Тіла та явища розрізняються своїми властивостями. Одні тіла великі, інші маленькі. Вони різні за кольором, мають різний смак, запах, форму. Явища можуть тривати певний час, супроводжуватися змінами температури, розташуванням тіл. У повсякденному житі, в техніці, під час наукових досліджень виникає потреба порівнювати властивості різних тіл і явищ, з’ясовувати, як ці властивості змінюються з часом.

Ви вже знаєте, що одна й та сама речовина може перебувати у трьох агрегатних станах — твердому, рідкому і газоподібному. Пояснити це можна на підставі уявлень про молекулярну будову речовини. Молекули перебувають у постійному русі, причому швидкість їх руху залежить від температури. Зі зростанням температури тіл збільшуються й проміжки між молекулами.

Припущення Левкіпа та Демокріта щодо атомів як найменших неподільних частинок, з яких складається навколишній світ, були розвинуті Епікуром. Стародавні вчені вважали, що атоми незмінні, вічні, відрізняються один від іншого формою і розміром. Форма атома істотно визначає властивості речовин, що утворюються. Атоми знаходяться в безперервному русі. Вчення Демокріта та Епікура було викладено у поемі римського поета Лукреція Кара “Про природу речей”.

Виникає питання: з чого ж складається речовина? Протягом тисяч років учені задумувалися над цим питанням. Понад 2500 років тому давньогрецький учений Демокріт зробив припущення, що всі речовини складаються з найдрібніших частинок — атомів (від грец. атом — неподільний), які вже неможливо поділити на менші частинки.

Ми беремо в руки підструганий олівець і проводимо на білому папері лінію. Натиснули сильніше — графітовий кінчик зламався. Чому не можна писати на аркуші дерев’яною паличкою? Перша крапля дощу впала на асфальт і розтеклася по ньому, залишивши темну пляму. Така сама крапля, потрапивши на розжарену плиту, починає на ній підстрибувати доти, доки не зникне.