Материалы за 27.01.2013 » Народна Освіта


Народна Освіта » Материалы за 27.01.2013






Середній шкільний вік у віковій психології

Автор: admin от 27-01-2013, 17:02, переглянуло: 6804

Загальне поняття про особливості та умови розвитку підлітка.

Підлітковий вік охоплює період розвитку дитипи від 11 до 15 ро­ків. Bin б органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком.

Цей період називають перехідним, тому що в цей час відбува­ється перехід від дитинства до юності в фізичному, психічному і соціальному відношеннях. ІПерехід цей характеризується кількіс­ними і якісними змінами в організмі підлітка. Відбувається статеве дозрівання. Значних змін зазнає психічна діяльність підлітка. Від­живають попередні дитячі інтереси, народжуються нові. Зміню­ються стосунки з дорослими і товаришами. Яскраво виявляється прагнення до самостійності й властивих дорослим форм поведінки. Ці зміни часом проходять досить бурхливо.

Категорія: Психологія

 


Молодший шкільний вік у Віковій психології

Автор: admin от 27-01-2013, 16:08, переглянуло: 2525

За віковою періодизацією, прийнятою в радянській психології і педагогіці, час життя дітей від семи до десяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до ува­ги перехід їх від ігрової до учбової діяльності, яка стає в цьому віці провідною.

Шкільне навчання дітей у нашій країні розпочинається в сім років (точніше від шести років дев’яти місяців до семи років дев’я­ти місяців). У багатьох зарубіжних країнах діти починають ра­ніше відвідувати школу (в Англії, наприклад, з п’яти років, у НДР, Угорщині, Франції, Австрії з шести), але навчання їх спочатку своїм змістом і формами схоже на ту навчально-виховну роботу, яка здійснюється у нас з дітьми цього віку в системі дитячих сад? ків. Якщо простежити історію питання про вік, з якого слід по­чинати шкільне навчання дітей, то можна виявити тенденцію до його зниження, Ця тенденція зумовлюється економічним і куль­турним розвитком суспільства, прискоренням розвитку дітей, досяг­неннями психолого-педагогічної науки, удосконаленням методів навчання, узгодженням їх з віковими особливостями психічного .розвитку дітей. У нашій країні розробляється питання про зміст, методи і організаційні форми навчання дітей шести років.

Категорія: Психологія

 


Вікова психологія як галузь психологічної науки. Предмет та визначення вікової психології

Автор: admin от 27-01-2013, 15:52, переглянуло: 4844

Предмет вікової психології. Індивідуальний розвиток людської психіки, або її онтогенез, проходить свої перші ступені в дитинстві. Порівняно з дитинством у тварин людське дитинство (у широкому значенні цього слова, тобто від зародження людського індивіда до досягпення ним дорослого стану) є відносно найтривалішим. Воно становить четверту частину індивідуального життєвого шляху люни. За цей час людський індивід перетворюється на діяльну до­рослу людину. Він не тільки росте фізично й психічно, а й зазнав послідовних якісних змін, які характеризують становлення його фізичних, розумових, емоційних, моральних та інших властивостей, його свідомості й діяльності. Формування їх проходить ряд вікових стугіепів, які с етапами розвитку індивіда як суб’єкта різних видів діяльності, як особистості, громадянина суспільства, в якому він живе.

Категорія: ---

 


Дошкільний вік у Віковой психології

Автор: admin от 27-01-2013, 15:37, переглянуло: 3200

Анатомо-фізіологічні передумови розвитку діяльності дошкіль­ника. Надбання в психічному розвитку дошкільника пов’язані з прогресивними змінами вищої нервової діяльності, для якої харак­терною стає особлива жвавість орієнтувальних реакцій, що, як ві­домо, є необхідною умовою утворення нових тимчасових нервових зв’язків. Утворюються складні умовні рефлекси, в яких провідну роль відіграє слово (друга сигнальна система). Розвивається умов­не гальмування, хоч іррадіація збудження ще є частим явищем у поведінці дитини. Посилюється регулятивний вплив кори великих півкуль на функціонування підкірки, що зумовлює фізіологічну основу цілеспрямованості й організованості поведінки.

Категорія: Психологія

 


Раннє дитинство з точки зору вікової психології

Автор: admin от 27-01-2013, 15:31, переглянуло: 2332

Пренатальна стадія та її фази. Онтогенез людини розпочина­ється ще до її народження. Ранньому дитинству у вживаному зна­ченні цього слова иередуе пренатальна (дородова), або утробна, стадія існування дитини. Тому реальним початком її розвитку е не народження, а зародження, тобто утворення з статевих клітин (га­мет) зародка (зіготи). В організмі матері створюється оптимальна ситуація для розвитку зародка, тобто ті умови, які відповідають його фізіологічним особливостям, в яких він захищений якнай­краще від температурних коливань, від травм та впливу хворобо- творчих мікробів. Зародок із самого початку свого існування всту­пає у взаємодію з організмом матері. У його розвитку реалізується спадково закріплена і передана в генах батьків програма побудови людського організму, систем його органів та їх функцій.

Категорія: Психологія

 


Навчання, виховання і розвиток (Загальна характеристика онтогенезу людської психіки)

Автор: admin от 27-01-2013, 14:47, переглянуло: 4373

Навчання й дозрівання організму. Єдність суспільного й при­родного в онтогенезі людської психіки виявляється у взаємозв'язку дозрівання, навчання й виховання. Як зазначалося вище, дозрі­вання являє собою визначуване генотипом послідовне становлення всіх систем організму. Воно відбувається у ході життєдіяльності дитини, функціонування різних систем, зокрема нервової системи. Функціонування її сприяє визріванню окремих аналізаторів і моз­ку в цілому. Певний рівень його дозрілості потрібний для спроб дитини пересуватися в просторі. Водночас її вправи в пересуванні є фактором розвитку координації локомоторних рухів. Не тільки в ранньому віці, а й на пізніших етапах онтогенезу фізичні вправи є важливою умовою розвитку моторики.

Категорія: Психологія

 


Умови психічного розвитку (Загальна характеристика онтогенезу людської психіки)

Автор: admin от 27-01-2013, 14:44, переглянуло: 2255

Єдність природного і суспільного в онтогенезі людини. Психіч­ний розвиток людського індивіда — обумовлений процес. Визнання його обумовленості, або детермінованості (від лат. «іеіегтіпаге — визначати) і правильне її розуміння — основа практичного керу­вання ним. Правильно ж розуміти її можна, розглядаючи цей про­цес в єдності з історією людського життя. «...Історія окремого інди­віда аж ніяк не може бути відірвана від історії попередніх або сучасних йому індивідів, а визначається нею» *.

Історія попереднього розвитку людського життя впливає на його онтогенез двома шляхами: біологічним і соціальним. Людський індивід розвивається як біологічна істота, як представник люд­ського- виду живих істот і водночас як член людського суспільства. У вв’язку з цим і виникла давно поставлена людською думкою про­блема ролі біологічного, природного і соціального громадського у становленні індивіда як особистості.

Категорія: Психологія

 


Характерні риси розвитку психіки. (Загальна характеристика онтогенезу людської психіки)

Автор: admin от 27-01-2013, 14:42, переглянуло: 3563

Кількісні та якісні зміни людсько! істоти. Онтогенез людини— цілісний процес, що виражається в різних, але пов’язаних мін« собою формах. Це — становлення людини як організму, як свідо­мої суспільної істоти і як особистості. Є спільне в основних його формах (морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній) і водночас кожна з них має свої специфічні особливості. Розвиток — це зміни живої людської системи, зміни не випадкові, а необхідні, послідовні, пов’язані з певними етапами її життєвого шляху, і про­гресивні, тобто такі, що характеризують її рух від нижчих до ви­щих рівнів життєдіяльності, її структурне й функціональне вдоско­налення.

Категорія: Психологія

 


Методи вікової психології

Автор: admin от 27-01-2013, 14:34, переглянуло: 2506

Сдостереження як метод вивчення психіки дітей. Вікова психо­логія розвивається як досвідна наука, в якій її представники став­лять перед собою певні проблеми, висувають здогади або гіпотези і здобувають фактичні дані, потрібні для їх підтвердження. Факті піддають якісному і кількісному аналізу, з них роблять певні ви­сновки, що характеризують досліджувані психічні процеси і вла­стивості на різних ступенях їх розвитку. У віковій психології застосовуються ті самі методи досліджень, що й у загальній пси­хології, але вони набувають своїх  особливостей, зумовлюваних об’єктом дослідження.

Категорія: ---

 


Історія вікової психології

Автор: admin от 27-01-2013, 14:29, переглянуло: 5621

Розробка цієї ідеї пожвавилась у нові часи під впливом суспіль­них вимог до справи навчання й виховання молодого покоління. Великий реформатор школи Я. А. Коменський (1592—1670), об­грунтовуючи принцип «природовідповідностї» навчання, обстою­вав потребу вивчати природу дітей і молоді, їх вікові особливості й зважати на них під час визначення змісту і методів шкільного навчання. Він реалізував своє розуміння вікових особливостей психічного розвитку дітей у створених ним підручниках і своїй теорії навчання. Дж. Локк (1672—1704), критикуючи концепцію вродженості ідей і доводячи досвідне їх походження, зумовлюване вихованням, вказував на потребу враховувати вікові особливості. психічного розвитку дітей.

Категорія: Психологія