Фізична географія України — комплекс наук (геологія, клімато­логія, метеорологія, геоморфологія, океанологія тощо), які вивчають природні компоненти і природні комплекси України. Географія розвивається у тіс­ному взаємозв’язку з біологією, фізикою, хімією, математикою та іншими науками.

Полум’яною любов’ю до України сповнений вірш В. Сосюри «Весняний сад, квітки барвисті...». У ньому відбилися глибокі патріотичні почуття поета. Наша Мтьківщина дуже багато страждала. Вороги топтали її землю, сади, поля, ліси. Нона «плакала», бо гинули її дочки та сини, бо села і міста були знищені. Поріділи солов’їні переспіви, а замість жайворонків було чути лише людський стогін.

Крім поетичного обдарування П. Тичина мав ще й музичне. Він тонко відчував і дуже любив природу. Митець добирає незвичайні слова, щоб тонко й оригінально змалювати природу. У віршах поет проймає читача світлим і радісним! настроєм. І ми також по-новому починаємо дивитись на навколишній світ, відкриваємо для себе його привабливість і красу.

Я дуже пишаюся тим, що живу в самостійній країні. Моя бабуся багато мені розповідала про тяжку долю української мови. Кілька століть український народ жив під чужим гнітом, не маючи права говорити рідною мовою. А вона така багата, красива і милозвучна! Вважається, що за своєю милозвучністю українська мова посідає друге місце у світі після італійської.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова. Це ніби багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свій розум, і досвід, і почуття. У мові криється мудрість віків і пам’ять тисячоліть. На мою думку, дуже важливе значення має викладання українською мовою всіх навчальних дисциплін у школі.

Олександр Олесь написав кілька творів на теми з історії Київської Русі в яких оспівує героїзм народу. У вірші «Печенізька облога Києва» Олександр Олесь поетично переказує літописні тексти. Цей переказ поет колись чув від дідуся. 968 року військо князя Святослава перейшло Дунай і ступило на земі лі Болгарії. Здавалось, що кордони Русі будуть розширені до кордонів ВізанІ тійської імперії. Під час відсутності великого князя Святослава Київ повинна була охороняти дружина на чолі з воєводою Претичем.

Байка завжди вважалася найдоступнішою, найзрозумілішою формою вираження думки. Через образи тварин, рослин вона допомагає людям осмисли- ін життєві проблеми, виявити людські вади і недоліки. І завжди в байці у найскрутніших обставинах, у які може потрапити людина, автор показує вихід. Це може бути якась мораль, повчання, щира порада байкаря.

Вибір дійових осіб залежить від характеру персонажа. Тому не випадково Борис Грінченко для своєї байки обрав алегоричний образ Сороки.

Панас Мирний — видатний український письменник. Він добре знав тогочасне життя простого української народу. І хоча на той час кріпацтво було скасоване, люди продовжували бідувати.

В оповіданні «Морозенко» письменник показав життя бідної родини хлопчика Пилипка, який зазнав змалку тяжких злиднів. У творі показані реальні й фантастичні події. Реальне — це розповідь про Пилипка і його матір Катрю. Події відбуваються напередодні різдвяних свят. Хлопчик вирішує сходити до свого Прощеного батька поколядувати, сподіваючись принести гостинці. Він розмірковує: «Дядина — добра людина, надає мені й хліба, й ковбас. Ото я звеселю матір, як нанесу додому подарунків!» Катря не хотіла відпускати сина і лякала Морозенком.

Традиційні народні свята, пов’язані з носінням вечері напередодні Різдва чи посипанням на Новий рік, завжди були найбільшою радістю для дітей. У літературі того часу навіть були художні твори різдвяної тематики. Це були здебільшого казкові твори про те, що в Новорічну ніч усі мрії здійснюються, що бідний раптом стане багатим.

У доробку Панаса Мирного є чимало творів про життя бідних дітей, які змалку зазнавали злиднів. Одним із таких творів є оповідання «Морозенко».

Письменник передає переживання малого хлопчика, який хоче допомогти своїй матері. Пилипко, семирічний син бідної Катрі Зайчихи, надумав звечора на Маланку йти до хрещеного батька посипати.