Проект Конституції християнсько-демократичної партії України (ХДПУ)

Проект був поданий як законодавча ініціатива депутатами В. Костицьким, В. Шишкіним (в розробці приймав участь політолог В. Журавський,) є концептуально відмінним від запропонованих на той час проектів основного Закону.

Україна закріплюється як незалежна демократична правова держава, утворена на основі самовизначення української нації.

Націю як політичний інститут складають всі громадяни, незалежно від етнічного походження; повнота влади належить народові і здійснюється за її поділом на за-конодавчу, виконавчу і судову. Конституційне видання і державну підтримку має широке місцеве самоврядування.

Україна проголошується соціальною державою, яка базується на засадах соціальної справедливості, соціально-орієнтованої економіки і соціального партнерства;

Україна закріплюється як світська держава, церква відокремлена від держави. Але християнська церква визначається національною. Іншим конфесіям та релігійним організаціям в проекті гарантується вільна та рівноправна діяльність.

У проекті пріоритетними проголошуються права і свободи людини і громадянина. Засадничі положення про найвищу цінність — життя людини, її честь і гідність, червоною ниткою проходять через всі конституційні норми.

Основою вільного суспільного розвитку є політична та економічна багатоманітність, а також принципи гуманістичної християнської моралі.

Закріплюється принцип єдиного українського громадянства, який дотримується в світовій практиці.

Офіційною державною мовою є українська, але гарантується вільне мовне спілку-вання і мовний розвиток нацменшин.

В проекті запропоновано закріпити, окрім державних символів, ще девіз «Воля. Рівноправність. Злагода».

Зазначено, що Українська держава дотримується всіх загальновизнаних норм між-народного права і прагне до співпраці зі світовим товариством у статусі миролюбної держави, що відмовляється від війни як засобу розв’язання міжнародних конфліктів, що і закріплюється в Конституції як інноваційна теза для наслідування іншими державами.

У другому розділі визначено суть виборчої системи: вибори до парламенту та інших представницьких органів проводяться за змішаною системою, яка гарантує як мажоритарне представництво, так і пропорційне партійне представництво і голо-сування за партійними списками.

Контроль за проведенням виборів покладається на Верховний Суд України.

У розділі про основні права та свободи, як і в переважній більшості оприлюднених офіційних проектів, зазначено, що права і свободи є природними, невідчужувани- ми, непорушними. Закладений захист соціально вразливих верств населення, право на працю, соціальний захист тощо. Однією з гарантій забезпечення прав вперше на конституційному рівні передбачено право кожного на збройний захист себе, своєї родини та власності, з гарантією придбання у певному порядку особистої зброї.

У розділі про законодавчу владу закріплюються положення про двопалатний пар-ламент — Національні збори. За палатами — Сенатом та Палатою депутатів — за-кріплені відповідні функції. Палата депутатів складається з 303 членів, які обира-ються по єдиному загальноукраїнському багатомандатному округу за пропорційною системою, згідно з партійними списками. А Сенат складають 150 депутатів, обраних на 6 років в одномандатних кругах за мажоритарною системою відносної більшості, по 3 сенатори від областей і столиці; 3 представники Сенату обираються кримськотатарським народом за процедурою визначеною ним же.

Президентові належить вся повнота державної виконавчої влади, і відповідальність за неї зосереджується також на Президентові, який є главою держави і виконавчої влади. Передбачається, що він очолює Кабінет Міністрів і відповідальний за його діяльність. Президент формує Уряд, погоджує його склад з палатою депутатів. Оперативне керівництво Урядом здійснює Перший міністр, який за посадою і за дорученням Президента може представляти його у Національних зборах. У проекті передбачається і посада Віце-президента, який за посадою є Головою Сенату.

Для запобігання зловживань передбачається механізм стримування і противаг між гілками влади. Так, Палата депутатів може висловити недовіру Кабінету міністрів; може оголосити всенародний референдум про дострокове припинення повноважень Президента. Якщо за результатами голосування Президент одержить довіру, він може оголосити розпуск палати депутатів і оголосити дострокові вибори депутатів.

За проектом передбачається нова система судової влади, де передбачена єдина система загальних судів, очолювана Верховним Судом й організована за територі-альним та галузевим принципами. До суддівського корпусу входять професійні та мирові судді. Конституційний Суд формується в складі 18 осіб у рівній кількості Сенатом, Президентом, Верховним Судом із застосуванням ротації одного судді через кожні три роки.

Адміністративно-територіальну систему складають землі, повіти, міста, містечка, селища. Земель має бути дещо більше від кількості областей, здійснення державної влади покладається на земельні ради та земельні управи, які діють за принципом поділу на функції представницькі та виконавчі, земельні управи не є виконавчими органами земельних рад. Державні органи земель самостійно в межах своєї компе-тенції здійснюють державне управління, формують земельний бюджет.

Для забезпечення реалізації загальнодержавної політики в землях утворюються префектури на чолі з префектами земель, які призначаються Президентом і діють в межах контрольно-наглядових та координаційних повноважень.

На рівні міст, містечок і сіл діє муніципальне самоврядування, яке є самостійним в економічному, фінансовому і адміністративному відношенні. Органами муніципального самоврядування є відповідні ради з кількісним складом від 7 до 21 радника і обираються безпосередньо населенням. Виконавчим органом муніципалітету є управа, її голова обирається населенням, він же є і головою відповідної ради, при невеликій кількості населення управу можна не утворювати — їх функції покладаються на старосту.

У повітах для координації розвитку територій і здійснення спільних заходів утво-рюються асоціації муніципалітетів.

Нова Конституція має затверджуватись всенародним референдумом.