Квітка

 Ви дізнаєтеся про та, що лив хвіїтш, з яких частин вона складається і чим зумовлена ррізноманітність квіток.

 Навіщо рослині квітка? Якою є будова квіток? Навіщо у квітці пелюстки? Звідки з'являється в квітці пилок? Яка найбільша і найменша квітка?

Квітка (мол. 134) являє собою видозмінений вкорочений та обмежений в рості пагін, пристосований ДЛЯ утворення статевих КЛІТИН та здійснення статевого процесу, ЯКИЙ завершується утворенням плоду з насінинами. К<гітпхл — це орган насінного розмноження квіткових рослин. Як і вегетативний пагін, квітка е складним органом. Вона утворена різними органами — це квітконіжка з квітколожем» оцвітина, тичинки та маточки (мол. 135).

Осьова частина квітки складається із квітконіжки і квітколожа. Квітконіжка — це стеблова частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла пагона. Вона буває добре помітною, як у яблуні, або дуже короткою, майже непомітною, як у подорожника (таку квітку називають сидячою). Квітконіжка переходить у кеіт-колбже — розширену стеблову частину квітки, до якої прикріплені листки оцвітини, тичинки та маточки.

Оцвітина — це сукупність листкоподібних органів квітки, які утворюють її покрив. Вона може бути простою або подвійною. Про^ ста оцвітина (мал. 135, а) складена з листків однакової будови,

які називаються листками простії оцвітини. Подвійна оцвітина (мал. 135, б) складена 1а листків двох тинів. Зелені нижні листки називають чашолисткйжи, нони утворюють чашечку. Яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини навивають пелзбст-кажи, вони утворюють віночок. Якщо оцвітина у квітці відсутня, то кажуть, що квітка гола (інжир, верба) (жал. 136, є).

Листки простої оцвітини можуть бути ніжними і яскравими — пелюсткоподібними, як у тюльпана або лілй (мал. 136, а), або шкірястими, плівчастими і зеленкуватими — подібними до чашолистків, як у кропиви або лободи (мал. 136, б). Яскраву просту оцвітину називають віночкоподібною, а неяскраву й непомітну — чашечкоподібного, Листки оцвітини можуть бути вільними або зрослими між собою у трубочку (жал. 137, б).

Проста оцвітина виконує функцію захисту внутрішніх частин квітки і водночас може приваблювати запилювачів. У подвійній: оцвітині чашечка виконує захисну функцію, а запилювачів приваблює віночок.

Над оцвітиною до квітколожа прикріплюються тичинки — органи квітки, які утворюють пилок. Кожна тичинка складається із нижньої частини — тичинкової нитки, а також розташованого на верхівці тичинкової нитки пилякб. Поперечний переріз пиляка нагадує еа обрисами метелика. На ньому помітні чотири гнізда. В гніздах пиляка утворюється пилбк (мал. 138).

Мйточка — де частина квітки, у якій розвиваються насінні зачатки і яка вловлює пилок. Вона мав з&в'язь та стовпчик (або декілька стовпчиків) із приймочкою на верхівці (жал. 139). Зав'язь містить один або кілька насінннх зачатків. Кожен в них являє собою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покривами з отвором. У насінному зачатку утворюється зародковий мішок (мал. 140). Приймочка вловлює пилок. У квітці може бути декілька простих маточок або вони зростаються в одну складну маточку.

Якщо зав’язь розташована на квітколожі вище місць прикріплення інших частин квітки, то П навивають верхньою (тюльпан, томати). А от зав’язь нарциса і огірка — нижня, оскільки П порожнина знаходиться під місцем прикріплення решти частин квітни (мал. 141).

У більшості рослин квітки е двостатевими. Вони мають одночасно тичинки і маточки. Проте квітки можуть бути і одностатевими — маточковими (без тичинок) або тичинковими (без маточок), як, наприклад, у огірка або верби (мал. 136, г).

Квітки дуже різноманітні. Вони відрізняються кількістю, розміщенням і будовою своїх частин, розміром і кольором, Найменші квітки, розмір яких близько 1 мм, має водна рослина ряска (.чад. 142). Найбільшою в світі вважають квітку рафлезії Арнольда

з лісів тропічної Азії. Ця рослина — паразит, її тіло перетворилося на нитки, які проростають крізь корені тропічного винограду♦ Лише під час цвітіння рафлезія стає помітною — на поверх ні ґрунту з'являються величезні квіти (мал* 143) до 1 м в діаметрі. Але, можливо, це — не рекорд. Зрослолиста оцвітина хвилівників за формою нагадує трубу грамофона (жал. 144). її розмір у деяких тропічних видів сягає ЗО см в діаметрі. Край оцвітини витягнутий у хвостопо-дібний виріст, довжина якого може перевищувати 60 см.

Висновки

1.    Квітка — це вкорочений пагін квіткових рослин з обмеженим ростом, який є органом насінного розмноження.

2.    Осьову частину квітки складають квітконіжка і квітколоже, до яких прикріплені листоподібні органи квітки.

3. Покрив квітки складає проста або подвійна оцвітина, яка аа-хшцає тичинки і маточки та забезпечує виконання ними своїх основних функцій.

4. Тичинки квітки утворюють пилкові зерна, а маточки утворюють насінні зачатки.

Терміни і поняття

Квітка, квітконіжка, квітколожа, оцвітина, наш очка, віночок, тичинка, маточка.

Контрольні запитання

1.    Що складає осьову части ну квітки?

2.    Що таке оцвітина? Який її склад і функції?

3.    Як побудована тичинка? Що в ній утворюється?

4.    Що таке маточка? Яка її будова? Що утворюється всередині маточки?

Завдання

Заповніть таблицю у зошиті.

Проаналізуйте таблицю і дайте відповіді на запитання.

1.    Яка частина квітки визначає її положення у просторі? Як ви думаєте, що може визначати положення у просторі сидячих квіток?

2.    У чому відмінність у функціях листків простої оцвітини і чашолистків та листків простої оцвітини і пелюсток?

3.    У чому відмінність у функціях тичинок і маточок?

Для допитливих

Будову квітки можна записати короткою формулою. Окремі види частин квітки позначають літерами:

О — проста оцвітина; Ч — чашечка; В — віночок; Т — тичинки; П — плодолистки (видозмінені листки, які утворюють маточку).

Число листків оцвітини, чашолистків, пелюсток, тичинок і плодолистків записують цифрами праворуч від відповідної літери. Якщо їх кількість велика і не визначена, то використовують позначку безкінечності — «со».

Якщо частини квітки розташовані колами, то вказуютьТкнє число у кожному колі з використанням знака «•+». Зростання частин квітки позначають дужками — «0», а положення зав'язі позначають рискою «—» під числом плодолистків (зав’язь верхня) або над ним (зав’язь нижня).

Будову квітки також можна відображати діаграмою — своєрідним планом будови квітки, на якому її частини нанесені умовними позначаннями (мал. 145).

На малюнку 136, а зображена квітка тюльпана, їй відповідає діаграма на малюнку 145, а. Формула квітки тюльпана може бути записана так: 0^ Т_м П_(ЗГ Формула квітки шипшини (мал. 145, 0) така: Ч_в В_а Т_ю П_в. У науковій літературі частини квітки у формулах позначають латинськими леєрами, а перед формулами особливими позначеннями вказують різноманітні загальні ознаки квіток.

Це матеріал з підручника Біологія 6 клас І.Ю. Костіков, С.О. Волгін, В.В. Додь