Внутрішня будова листка

 Ви дізнаєтеся про те, як внутрішня будова листка забезпечує виконання ним основних функцій — випаровування води, фотосинтезу і газообміну.

 Як в листох проникав вуглехислий газ? Чи всі клітини листка зелені? Що в листках всередині?

На зрізі листкової пластинки видно, що листок складається з покривної тканини — шкірочки, основної тканини та провідних пучків — жилок (мол. 113).

Шкірочка розташована на поверхні листка. Вона захищає внутрішні тканини і забезпечує взаємодію листка із зовнішнім середовищем. Більшість клітин шкірочки безбарвні та прозорі, вони щільно прилягають одна до одної, а їхні клітинні оболонки з боку, що межує із зовнішнім середовищем, потовщені. Вони виділяють тоненьку прозору плівочку воскоподібних речовин

— кутикулу, яка вкриває поверхню листка. Безбарвні клітини шкірочки можуть утворювати різноманітні вирости — волоски (.жал. 114). Щільне розміщення клітин, потовщення їх оболонок, утворення кутикули і волосків захищають листок від механічних ушкоджень, зменшують випаровування води і газообмін, розсіюють пряме сонячне світло.

Якщо подивитись на поверхню живої шкірочки у мікроскоп, то серед безбарвних клітин ми побачимо пари зелених клітин, які утворюють продихи. Продих — це пара витягнутих квасолеподіб-них клітин, між якими е отвір — продихова щілина. Вона з одного боку відкривається у зовнішнє середовище, а з іншого — у великий міжклітинний простір основної тканини листка. Клітини продихів зелені, оскільки на відміну від більшості клітин шкірочки мають хлоропласти (мал. 115). Залежно від вологості та освітлення клітини продихів змінюють свою форму, регулюючи випаровування води та газообмін.

При достатньому освітленні та вологості клітини продиху вигинаються так, що їхні середні частини розходяться і продихова щілина розширюється (мал. 116). Через неї з міжклітинного простору листка назовні випаровується вода, листок при цьому охолоджується. Крім того, через відкриту продихову щілину виділяється кисень, що утворюється в процесі фотосинтезу, а в міжклітинники з повітря надходить вуглекислий газ. В темряві та за нестачі вологи клітини продиху випрямляються, продихова щілина звужується і закривається. Як наслідок, випаровування води та надходження вуглекислого газу в листок зменшується, виділення кисню припиняється.

Зазвичай у будові шкірочки на верхній і нижній поверхні листкової пластинка спостерігаються суттєві відміни. Так, стінки клітин і кутикула верхньої шкірочки потовщені, і проднхи в ній, як правило, відсутні. Натомість нижня шкірочка складена тонко* Стінними клітинами, має тоншу кутикулу і містить продихи. Проте з цього правила відомі численні виключення. Наприклад, у водних рослин з плаваючими на поверхні води листками (латаття) продихи ровташовані у верхній шкірочці. У рослин в потовщеними листками, що мешкають у пустелях, продихи часто наявні як у нижній, так і у верхній шкірочці. Причина в тому, що в пустелях відбите від поверхні ґрунту світло за інтенсивністю майже таке саме як пряме сонячне, і тому обидві сторони листка нагріваються та освітлюються майже однаково.

Основна тканина листка розташована в листковій пластинці між верхньою і нижньою шкірочкою. Вона складена клітинами із численними зеленими хлоропластами, тобто € фото синтезуючою тканиною. У багатьох рослин клітини основної тканини під верхньою шкірочкою виглядають як щільно прилеглі один до одного стовпчики, між якими майже не лишається міжклітинного простору. Вони утворюють стовпчасту основну тканину, де дуже інтенсивно відбувається фотосинтез. Натомість клітини, що прилягають до нижньої шкірочки, мають більш округлу і неправильну форму, між ними залишаються великі міжклітинники, найбільші а яких розташовуються поблизу продихів. Цю частину основної тканини називають губчастою тканиною. В ній інтенсивно відбувається не лише фотосинтез, але й дихання.

У рослин, які потребують багато світла, в листку розвивається більше шарів стовпчастої тканини, тоді як у видів, які зростають у затінку, ця тканина взагалі може бути відсутньою.

Жилки розташовані в основній тканині. Окрема жилки листки складається з одного або декількох провідних пучків, у яких су- ' дики деревини віднесені до верхньої, а луб із ситоподібними трубками — до нижньої шкірочки. Провідні пучки підсилені тяжами механічної тканини, які часто краще розвинені в лубі (з нижнього боку листка). Ці тяжі додають листку міцності, але роблять його не жорстким, а гнучким*

Як працює листок? Коли Вранці сходить сонце, клітини основної тканини починають фотосинтез. Вони поглинають З МІЖКЛІТИННИКІВ вуглекислий газ і воду, яку постачають СУДИНИ деревини, ЩО знаходяться в жилках. Натомість виділяють кисень як побічний продукт фотосинтезу (лсод. 117). Вміст кисню і води у міжклітинниках збільшується, а вуглекислого газу — зменшується. Листок від сонячних променів нагрівається. В цей момент відкриваються продих и. Через них починає випаровуватися вода, охолоджуючи основну тканину. Назовні з міжклітинників виходить кисень, а всередину надходить повітря з вуглекислим газом. Утворені основною фото син тезуючою тканиною органічні речовини виходять у міжклітинники, а з них потрапляють до ситоподібних трубок, які містяться у дубі жилок, і транспортуються у стебло та корені. Там вони накопичуються у вигляді запасних поживних речовин, використовуються у процесі дихання та перетворюються на складні органічні речовини, з яких твірні тканини утворюють нові клітини.

Коли сонце сідає, фотосинтез припиняється і закриваються про-дихи. Але клітини, як і вдень, продовжують дихати. В результаті у міжклітинниках вміст вуглекислого газу зростає, а кисню — зменшується. Оскільки міжклітинники неє абсолютно герметичною системою, то деяка частина вуглекислого газу через не повністю закриті продихові щілини потрапляє назовні, а повітря, збагачене киснем

— всередину. Тому в приміщенні, де є рослини, вдень кисню у повітрі стає більше, вуглекислого газу — менше, а вночі — навпаки.

....

Висновки

1.    Шкірочка захищає листок від фізичних пошкоджень і висихання, через продихи регулює випаровування води 1 газообмін.

2.    Основна тканина листка здійснює фотосинтез.

3.    Жилка листка забезпечує міцність листкової пластинки та транспортування по Провідних пучках води та розчинених у ній речовин.

4.    Тканини листкової пластинки, працюючи узгоджено, регулюють випаровування і газообмін, чим забезпечують високу ефективність фотосинтезу, що відбувається в листку.

Терміни і поняття

Кутикула, шкірочка листка, продих, продихова щілина, стовпчаста основна тканина, губчаста основна тканина, жилка листка.

Контрольні запитання

1.    Які функції шкірочки? Чому вона має різну будову на верхній і нижній поверхні листка?

2.    Що таке продихи, як вони регулюють випаровування води і газообмін?

3.    Яка головна функція основної тканини листка, з чим пов’язана різниця у її будові під верхньою і над нижньою шкірочкою?

4.    Які функції виконують провідні тканини, що входять до складу жилки?

Завдання

Вам усім відомо, що лататги плаває на поверхні води, елодея — у товщі води, береза зростає на суходолі, алое — а посушливих умовах. Перепишіть запропоновані речення у зошит та заповніть пропуски у них.

На листках ___ продихи розташовані у верхній шкірочці, оскільки ___ . Будова листка ___  типова для рослин суходолу в помірному кліматі. У листків_відсутня кутикула, оскільки вона росте зануреною у воду. Найбільш потужна кутикула розвивається на листках ___, оскільки ___ .

Це матеріал з підручника Біологія 6 клас І.Ю. Костіков, С.О. Волгін, В.В. Додь