Історична основа твору Олександра Олеся «Печенізька облога Києва»

Олександр Олесь написав кілька творів на теми з історії Київської Русі в яких оспівує героїзм народу. У вірші «Печенізька облога Києва» Олександр Олесь поетично переказує літописні тексти. Цей переказ поет колись чув від дідуся. 968 року військо князя Святослава перейшло Дунай і ступило на земі лі Болгарії. Здавалось, що кордони Русі будуть розширені до кордонів ВізанІ тійської імперії. Під час відсутності великого князя Святослава Київ повинна була охороняти дружина на чолі з воєводою Претичем. Сталося так, що великий князь був у поході, а воєвода провадив за Дніпром військове навчання молодих дружинників. Печеніги, скориставшись такою нагодою, обложили Київ.

Наче хмара, бідний Київ Печеніги облягли.

У киян закінчилися харчі, люди почали вмирати з голоду. Замислилися кияни, де їм знайти мужню людину, щоб віднесла звістку Претичу. Знайшовся іміливий хлопчик, який відважився піти на протилежний берег Дніпра. Імені Итого киянина ніхто не знає, але про його мужній учинок записано в літописі »Повість минулих літ». Хлопець умів розмовляти по-печенізькому, і тому він не НИКЛ и кав підозри. Йому пощастило перепливти на протилежний берег. Хлопчи- коиі навздогін летіли стріли, за ним гналися печенізькі вояки. Але бажання допомогти своєму народові додавало хлопчикові сил. Русичі, побачивши хлопця, Ііопливли в човні назустріч йому, взяли його в човен і перевезли до дружини. Іак сказано в літописі. Поет описав хлопчика ще більш мужнім. У вірші хлоп-чик самостійно добирається до табору Претича. Знесилений дорогою, юний герой ледве стоїть на ногах і з гнівом розповідає воєводі про горе, яке спіткало Київ. Дружина швидко зібралася. Степом покотилися крики, іржання, метушня.

І    Печеніги вирішили, що з походу повертається переможець Святослав і відступили. Київ та його мешканців було врятовано.
Наш народ споконвіку звитяжно захищав землі своєї Батьківщини. І завжди Гіули мужні, сильні духом люди, які вершили подвиги, боролись за волю і незалежність рідного краю. Пам’ять про юного героя житиме в народі повік, передаючись від покоління до покоління