Народна Освіта » Українська література » Реальне й фантастичне в оповіданні Панаса Мирного «Морозенко»

НАРОДНА ОСВІТА

Реальне й фантастичне в оповіданні Панаса Мирного «Морозенко»

Панас Мирний — видатний український письменник. Він добре знав тогочасне життя простого української народу. І хоча на той час кріпацтво було скасоване, люди продовжували бідувати.

В оповіданні «Морозенко» письменник показав життя бідної родини хлопчика Пилипка, який зазнав змалку тяжких злиднів. У творі показані реальні й фантастичні події. Реальне — це розповідь про Пилипка і його матір Катрю. Події відбуваються напередодні різдвяних свят. Хлопчик вирішує сходити до свого Прощеного батька поколядувати, сподіваючись принести гостинці. Він розмірковує: «Дядина — добра людина, надає мені й хліба, й ковбас. Ото я звеселю матір, як нанесу додому подарунків!» Катря не хотіла відпускати сина і лякала Морозенком.

Усі фантастичні образи оповідання «Морозенко» — це явища і предмети природи, що змальовані в образах живих істот. Інколи «олюднено» змальовуються й такі явиша, сили природи, предмети, в яких нічого фантастичного немає. Наприклад: «Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни, стрибала по оселі, вила в димарі, гуркотіла у вікна». Тут бурю зображено так, як її сприйняла Катря. У звуках бурі жінці вчувалися завивання та рев дикого звіра. Поштовхи миру в стіни й вікна сприймалися як удари. Повітряні хвилі проникали в хату, і Катрі здавалося, що хтось по хаті скаче.

Морозенко, Віхало, сніжинки і навіть увесь ліс протистоять щирому задумові Пилинка порадувати матір. Хлопчик безсилий перед страшною лісовою стихією. Нін хоче вирватися з-під влади злих химер і не може. Автор порівнює душевний стан хлопчика з пташкою: «Серце його, як у невеликої пташки, стукало, билось». Я вважаю, що автор не випадково «олюднив» образи природи. Вони, як і царська влада, залишилися байдужими до горя Пилипка. Ці істоти не захотіли пропустити хлопчика до хрещеного батька і тим самим врятувати родину від голоду. Не випадково автор змальовує Морозенка таким страшним: старий горбатий дідуган з білою бородою. Голова — як гора, замість волосся — сніг, а борода і плетена з довгих-предовгих вістряків, що намерзають під стріхами».
Дуже правдиво передано біль і горе матері через втрату своєї дитини. Катря побігла за сином по його слідах. І побачила Пилипка біля дерева, до якого він прихилився. Вона вхопилася за нього, але холодне тіло сина не зігріло її серця. Каменем упала Катря біля сина і більше не встала. Панас Мирний, застосовуючи художні образи, реально, без прикрас показав життя бідної родини.

Автор: admin от 15-12-2012, 13:08, Переглядів: 2734