Трагедія Пилипка - трагедія народу за оповіданням Панаса Мирного «Морозенко»)

Традиційні народні свята, пов’язані з носінням вечері напередодні Різдва чи посипанням на Новий рік, завжди були найбільшою радістю для дітей. У літературі того часу навіть були художні твори різдвяної тематики. Це були здебільшого казкові твори про те, що в Новорічну ніч усі мрії здійснюються, що бідний раптом стане багатим.

Саме на противагу таким «казочкам для багатих» і написав своє оповіданим Панас Мирний. Він хотів показати, наскільки був знедолений народ в умоіиЩ царської Росії.
Його оповідання «Морозенко» розкриває трагедію бідної селянської родини, Маленький Пилипко, аби втішити у тяжкому горі матір, потайки йде до хревіЛ ного батька по різдвяний подарунок, але збивається зі шляху і замерзає в лісі.

Безпросвітні тяжкі злидні... Ось картини того убозтва, в якому опинилися Катря та Пилипко. Панас Мирний бачив знедолене, ошукане, пригноблене се» лянство — і став на його захист. Не випадково подія повісті відбувається сам* взимку — ця пора року найгірша для бідних людей. Бо їм тоді нічого їсти, нечн в що вдягнутися. Через своє оповідання Панас Мирний показує всю трагедія українського народу. До вбогої родини не приходить Дід Мороз, не жаліє дітей і не дає їм подарунків. Натомість в оповіданні постає сама правда життя: тяжкії, болюча, страшна. Хто винен у трагедії?

На мою думку, винен не Морозенко, а ті, хто створив Катрі та її синові нестерпні умови життя. Бо саме злидні вигнали бідну дитину з хати. Мене дуже вразило це оповідання своєю реалістичністю. Дуже шкода маленького хлопчика, його матір, які загинули. Метою автора було донести через образи Пилипкм і Катрі безталанну долю життя народу.