Микола Куліш «Мина Мазайло» - аналіз твору, критика

Микола Гурович Куліш

(1892-1937)

«Мина Мазайло»

Історія написання: задум виник на основі спостереження автора за процесом українізації. В основу лягла реальна історія, що трапилася з харківським службовцем «Донвугілля» з Н-ської вулиці на Холодній Горі.

Рік створення: 1929.

Рід: драма (драматургія).

Жанр: комедія.

Тематичний різновид: соціально-побутова сатирична комедія; «філологічна» комедія (яку не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень).

Тема: зображення процесу українізації в Україні у 20-х роках XX століття на прикладі однієї родини.

Ідея: засудження національного нігілізму українців, у свідомості яких міцно вкоренилося переконання в тому, що все українське — «третій сорт», а також великодержавного шовінізму; піднесення національної свідомості українців.

Мотиви: «метаморфози (трансформації) людини»; ім’я як носій сутності й пам’яті роду й людини», «українізація»; «первенство»; «шовінізм».

Образи: людей: Мина Мазайло — харківський службовець, типовий обиватель, уособлює уявлення про українську меншовартість; Лина (Килина) Мазайло — його дружина; Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка; Мокій — їхній син, свідомий українець, чинить опір шовіністам; Уля — подруга Рини; тьотя Мотя Расторгуева — сестра Лини з Курська, носій великодержавних шовіністичних традицій; Тарас Мазайло — «поміркований» брат Мини з Києва, позірний «козак»; Баронова-Козино — учителька «правильних проізношеній»; Тертика, Губа — комсомольці, друзі Мокія; Аренський; предметів і явищ-, прізвище; кохання; звук «/»; блокнот; вірш; дискусія; газета.

Символічні образи: прізвище; персонажі як уособлення певних типів людей.

Час подій: 1920-ті рр.

Місце подій: місто Харків, район Холодної Гори.

Композиція (сюжет):

ПЕРША ДІЯ: (1) розмова Рини Мазайло з її подругою Улею про те, що в родині Мазайла відбуваються сварки через «сторичне питання», оскільки Мокій Мазайло дуже захоплюється укрмовою й хоче переробити своє прізвище на Мазайло-Квач, у той час як його батько Мина прагне найняти вчительку російської мови, крім того, написано листа до тьоті Моті в Курськ, щоб вона негайно приїхала й умовила Мокія змінити погляди — (2) з’являється мати, яка повідомлює, що листа до тьоті Моті надіслано — Рина турбується, чи не краще було б надіслати телеграму, адже тьотя може поставитися до проблеми недостатньо серйозно — подруги продовжують розмову — Рина складає план, щоб Уля закохала Мокія в себе й відвернула його від укрмови — Уля сумнівається у своїх силах, але Рина її вмовляє, описуючи, якою красивою Уля здалася Мокієві — (3) Мати й дочка обговорюють, який саме текст телеграми найкраще вплине на тьотю й не потребуватиме великих витрат — зупиняються на такому: «Мрія воскресла. Мина міняє прізвище. Мокій збожеволів укрмови. Станеться катастрофа. Приїзди негайно» — подруги знову продовжують розмову про Мокія та Улю — (4) обговорюють зміст телеграми.

(5) - з'являється Мокій, Рина починає діяти - знайомлячи Улю з Мокієм вона переробляє прізвище Розсохина на Розсоху; щоб догодити братові розповідає йому, що Уля дуже цікавиться українською мовою - Мокій із захоплення розповідає про значення різних українських слів, про важливість збереження чистоти мови - Уля уважно його слухає - Рина намагається продовжити спілкування брата з Улею й просить його сходити з подругою в кіно - (6) мати пропонує скоротити текст телеграми таким чином:"Катастрофа. Мока українець. Мина. Негайно приїзди" - мати й дочка сваряться - (7) Мазайло розказує родині про свої переживання: він так натерпівся в загсі, просто серце вискакує з грудей; далі повідомляє, що прізвище йому таки поміняють - сім'я приміряє різні прізвище (Алмазов, Тюльпанов) - Рина боїться, що Мокій улаштує скандал - батьк сердиться - домовляються скликати родичів на сімейну раду - радяться, Мина каже:"Прощай Мазайло, здрастуй..." - (8) Мокій відказує: "Мазайло-Квач, наприклад" - Мокій продовжує перебирати різноманітні типово українські прізвища - Уля повідомляє Рині, що вони йдуть у кіно;

ДРУГА ДІЯ (складається з 9 сцен): Рина весь час умовляє Улю прискорити процес "закохування" Мокія - Мокій до цього часу не здогадується про плани батька змінити прізвище - до Мини приходить учителька російської мови Баронова-Козино, від якої Мокій і почув уперше про майбутні зміни - Мокій обурюється - вчителька даремно намагається навчити Мину правильної російської вимови- з курська приїхала тьотя Мотя - вона зневажливо ставиться до всього українського, чим безперестанку дратує Мокія - приїжджає брат Мини дядько Тарас;

ТРЕТЯ ДІЯ: (1) Рина попереджає Улю, що настав вирішальний момент т їхньому житті, оскільки тьотя Мотя викликала Мокія на дискусію, а Мокій запросив ще й своїх друзів-комсомольців — в особі Улі Рина більше не може знайти однодумця, бо подруга вже сама захоплена українською мовою — (2) дядька Тараса звинувачують у шовінізмі, чим він дуже незадоволений — (3, 4) дискусія з приводу українізації триває;

ЧЕТВЕРТА ДІЯ (складається з 16 сцен): Уля розказує Рині, як їй удалося привернути до себе серце Мокія, відшукавши з бібліотеці вірша, якого Мокій давно не міг знайти, закоханий Мокій запропонував їй жити разом — Рина планує, як використати почуття Мокія, і намовляє Утю поставити йому таку умову: або він міняє прізвище, або вона їде до тітки в Одесу — Уля не може цього зробити — Мина Мазайло вичитує з газеті, що зміна прізвища вже відбулася — Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіють ви радості — разом із Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни — їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно говорити російською мовою, але замість «ґ» Мина все одно вимовляє «к» — газету вставляють у раму — дядько Тарас почуває себе непотрібним — за дверима своєї кімнати страждає Мокій — вчителька російської мови приходить привітати Мину — з’являються комсомольці разом з Улею, яким пропонують прочитати радісну звістку в газеті, але один із них читає: «За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна» — німа сцена — Уля говорить Мокієві, що більше ніколи не поїде до тітки.

Художні засоби виразності: усі засоби творення комічного; гра слів.

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури