Володимир Винниченко «Момент (Із оповідань тюремної Шехерезади)» - аналіз твору, критика

Володимир Кирилович Винниченко

(1880-1951)

«Момент (Із оповідань тюремної Шехерезади)»

Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії.

Рік створення: 1909.

Напрям: модернізм.

Течія: експресіонізм.

Рід: епос.

Жанр: оповідання, подібне до новели.

Тематичний різновид жанру: соціально-психологічне оповідання з елементами філософського.

Тема: перехід людей через кордон; життєві перипетії на шляху до щастя.

Ідея: утвердження думки про щастя як момент у житті людини, про людину як істоту, опосередковану умовностями й нормами, які стають нікчемними в кризових ситуаціях.

Мотиви: «життя й смерть», «любов до життя», «вибір», «плинність щастя», «людина в кризових ситуаціях».

Образи: людей: оповідач — один із в’язнів, що слухав Шехерезаду; Шехе-резада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого; панна Муся — красива молода жінка, яка переходить кордон разом із Шехерезадою; Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон; сусід Семена; природи: «вільні комашки», які не мають умовностей; поле; ліс; золота солома; предметів і явищ: револьвер, капелюхи, кордон; очі; поцілунок.

Символічні образи: поле (символ свободи, життя, народження й росту); ліс (символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у момент щастя)); комашки (символ відсутності обмежень і правил); зелені мушки, ворон (символ смерті), кордон (символ межі між життям і смертю).

Час подій: літо, утім точно не визначений, мов у позачассі.

Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.

Композиція (сюжет): Шехерезада у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог) — Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція) — прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка) — у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання «"Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого...» (розвиток дії) — Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація) — живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв'язка).

Художні засоби виразності: епітет, порівняння, метафора, метонімія, гіпербола, антитеза та ін.

В. Винниченко продовжував традиції української філософії серцецентризму. У праці «Конкордизм» він пише: «Справжнім спрямуванням філософського пошуку має стати обґрунтування шляхів щасливого життя людини. Щастя — те, що дає постійну радість життя, стан, який можливий, коли людина віднаходить гармонію та рівновагу між різними сферами буття».

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури