Маруся Чурай «Віють вітри» - аналіз твору, критика

Історія написання: глибокі переживання юної дівчини за коханим завжди ставали об’єктом зображення в ліричній народній поезії.

Рік створення: друга половина XVII ст.

Напрям (умовно): романтизм.

Рід: лірика.

Жанр: пісня.

Тематичний різновид: інтимна лірика з елементами соціально-побутової. Тема: любов дівчини до козака, очікування його та страждання від розлуки. Ідея: співчуття дівчині, яка втратила коханого; возвеличення відданої любові.

Мотиви: «розлука з коханим», «заздрісність людей», «доля».

Образи: людей: закохана дівчина, козак, заздрісні люди; природи: вітри, дерева; предметів і явищ: сльози, щастя, заздрість.

Композиція (зміст): картина природи, суголосна почуттям дівчини — страждання дівчини за коханим, який покинув її, зумовлені тим, що вона не може забути час, коли була щасливою — люди заздрять дівчині — дівчина благає коханого повернутися.

Система віршування: силабічна, близька до силабо-тонічної.

Віршовий розмір: у силабічній — 14-складовий рядок із клаузулою після 8-го складу (________//______);у силабо-тонічній — 7-стопний хорей.

Строфа: двовірш (дистих). Римування: паралельне (аа).

Художні засоби виразності: епітет, постійний епітет, метафора, синекдоха, риторичне звертання, риторичне питання, тавтологія, підсилювальний повтор, гіпербола, антитеза.

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури