8.4 Способи передачі на письмі чужого мовлення (пряма та непряма мова)
Пряма мова
У конструкціях із прямою мовою традиційно виділяються такі частини: власне пряма мова (далі — пм) та слова автора (далі — са). Від розташування частин залежить уживання розділових знаків.
Місце частин |
Розділові знаки |
Приклад |
слова автора перед прямою мовою |
Са: «Пм». Са: «Пм!» Са: «Пм?» Са: «Пм...» |
Він сказав: «Я тут». Він вигукнув: «Я тут!» Він запитав: «Я тут?». Він вимовив: «Я тут...» |
слова автора після прямої мови |
«Пм», — са. «Пм!» — са. «Пм?» — са. «Пм...» — са. |
«Я тут», — сказала. «Я тут!» — вигукнула. «Я тут?» — запитала. «Я тут...» — і змовкла. |
слова автора всередині прямої мови, яка є одним простим або складним реченням |
«Пм, — са, — пм». «Пм, — са, — пм!» «Пм, — са, — пм?» «Пм, — са, — пм...» |
«Я тут, — радісно вигукнула вона, — уже третій день!» |
слова автора всередині прямої мови, яка є окремими реченнями |
«Пм, — са. — Пм». «Пм? — са. — Пм!» «Пм! — са. — Пм...» «Пм? — са. — Пм?» та ін. |
«Я тут? — запитав він. — А де ж усі інші?» |
слова автора всередині прямої мови, але перша частина слова автора стосується попередньої прямої мови, друга — наступної прямої мови |
«Пм, — са: — Пм». «Пм, — са: — Пм!» «Пм, — са: — Пм?» «Пм, — са: — Пм...» |
«Я тут, — вимовив тихо, а потім щось згадав і спитав її: — А де всі інші?» |
Окремою формою передачі прямої мови є діалог. Коли мовлення передається на письмі у формі діалогу, то кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире, лапки не вживають. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.
Непряма мова
У непрямій мові необхідно узгоджувати особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Порівняйте:
«Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка. — Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом». / Маланка думала про те, яка земля розкішна і що весело засівати її хлібом, прикрашати зелом.
Якщо питальне речення прямої мови передається підрядним у конструкції
з непрямою мовою, то знак питання не ставиться. Порівняйте: «Коли приїде комісія?» — цікавилися працівники відділу. / Працівники відділу цікавилися, коли приїде комісія.
Цитата
Цитата у формі прямої мови вводиться словами автора, де вказується на автора або джерело цитованого та ін., і оформлюється як пряма мова: Пам’ятайте дуже доречну підказку Марка Твена, який радив: «Щоб підготувати хорошу промову, слід витратити тижні три».
Цитата у формі прямої мови може тісно входити до авторських слів, тоді вона пишеться з малої букви й береться в лапки: Як влучно зауважив Л. Кравчук, ми «маємо те, що маємо».
Як влучно зауважує Леонід Кравчук, «маємо те, що маємо».
Леонід Кравчук влучно зауважує, що «маємо те, що маємо».
Леонід Кравчук влучно зауважує: «Маємо те, що маємо».
Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск позначається крапками: «У драмі-феєрїї Леся Українка подає розлогі ремарки на зразок: «Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах є щось дитяче, убраний ... в полотняну одежу...».
Якщо цитується віршований текст, що подається суцільним рядком, то його оформлюють як звичайну цитату, наприклад:
Слаба фізично, але сильна духовно, Леся Українка гордо заявляє: «Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть, думи сумні!».
Якщо цитується текст, що подається віршем, то його не беруть у лапки, наприклад:
Слаба фізично, але сильна духовно, Леся Українка гордо заявляє:
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури
Автор: admin от 6-08-2014, 11:05, Переглядів: 7781