НАРОДНА ОСВІТА

7.2.3 Числівник

Числівник — це повнозначна частина мови, яка відповідає на питання скільки? котрий? і позначає точну (визначену) або приблизну (неозначену) кількість предметів, дій і порядок предметів або дій при лічбі, виражаючи це значення в словозмінних категоріях відмінка й частково роду та числа.

Відповідно до значення числівники поділяють на:

 

кількісні порядкові

означено-кількісні

неозначено-кількісні

збірні

дробові

два, три, двадцять один, гул

кілька, багато, мало, кільканадцятеро

двоє, троє, дванадцятеро

дві третіх, дві цілих дві третіх, півтора, півтори

другий, сотий

 

За формою числівники можуть бути співвіднесені з різними частинами мови, а саме з:

 

іменниками

прикметниками

займенниками

тисяча

мільйон

мільярд

круча

бульйон

ярд

перший

перша

перше

зелений

зелена

зелене

кілька

скільки

 

Як і в числівниках, у таких словах «приховане» значення числа, однак воно є вторинним по відношенню до значень відповідних частин мови.

Щоб відрізнити числівники від слів інших частин мови, слід ставити чітко питання: числівник відповідає на питання скільки? котрий (за порядком)?

Групи числівників за структурою

Відповідно до структури прийнято вирізняти такі групи числівників:

1) прості: один — десять, одинадцять — дев’ятнадцять, двадцять, тридцять, сорок, сто, двоє — двадцятеро, тридцятеро, півтора, півтори, багато, мало, нуль, тисяча тощо;

 

іменник

прикметник

прислівник

дієслово

трійка

десяток

сотня

тризначний

десятковий

сотенний

утроє

вдесятеро

устократ

потроїти

десятерити

постократити

 

Це свідчить про неоднорідність числівника як частини мови й визначає специфічність відмінювання. Утім усі числівники об’єднані ідеєю вираження числа, що й робить їх окремою частиною мови.

За значенням числівники можуть частково пересікатися з іншими частинами мови, наприклад:

2) складні, які утворені з двох основ, другу з яких становлять числівники два, десять, сто: п’ятдесят — дев’яносто, двісті — дев’ятсот, півтораста, обидва, обидві, кількадесят, кількасот;

3)складені, які утворені поєднанням двох і більшої кількості простих і складних числівників: двадцять три, сімсот сімдесят сім, одна четверта, сім цілих двадцять п’ять сотих тощо.

Особливості відмінювання числівників

Усі розряди числівників відмінюються, маючи певну специфіку, зумовлену їх формою й значенням.

Відмінювання кількісних числівників

«1». Числівник один змінюється за родами та числами: один (ч. р., одн.), одно(-е) (с. р., одн.), одна (ж. р., одн.), одні (мн.). Він відмінюється в однині як прикметник твердої групи.

«2 — 4». Числівник два змінюється за родами два (ч. і с. р.), дві (ж. р). Кількісні числівники два, три, чотири та збірні двоє, троє, четверо відмінюються так:

Н.

два — дві, двоє

три, троє

чотири, четверо

Р.

двох

трьох

чотирьох

Д.

двом

трьом

чотирьом

З.

як у Н. чи Р.

як у Н. чи Р.

як у Н. чи Р.

О.

двома

трьома

чотирма

М.

(на) двох

(на) трьох

(на) чотирьох

 

«5 — ЗО», «50 — 80». Числівники п’ять — десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми й відмінюються за такими зразками:

 

Н.

п’ять

тринадцять

Р.

п’яти, п’ятьох

тринадцяти, тринадцятьох

Д.

п’яти, п’ятьом

тринадцяти, тринадцятьом

З.

як у Н. або п’ятьох

як у Н. або тринадцятьох

О.

п’ятьма, п’ятьома

тринадцятьма, тринадцятьома

М.

(на) п’яти, п’ятьох

(на) тринадцяти, тринадцятьох

 

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування:

 

Н.

шість

сім

вісім

Р.

шести (шістьох)

семи (сімох)

восьми (вісьмох)

д.

шести (шістьом)

семи (сімом)

восьми (вісьмом)

3.

як у Н. або шістьох

як у Н. або сімох

як у Н. або вісьмох

0.

шістьма (шістьома)

сьома (сімома)

вісьма (вісьмома)

м.

(на) шести (шістьох)

семи (сімох)

восьми (вісьмох)

 

У числівниках на -десят в українській мові, на відміну від російської, перша частина не змінюється, пор.: укр. шістдесяти, шістдесятьма —- рос. шестидесяти, шестьюдесятью.

«40, 90, 100». Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх непрямих відмінках, крім знахідного, мають закінчення -а.

Не варто плутати окремий числівник сто з частинками -ста, -сот у складі «сотенних» числівників (триста, п’ятсот). У відмінюванні між ними суттєва різниця!

«200 — 900». У числівниках, що позначаються сотні, відмінюються обидві частини: трьомстам, сьомастами та ін.

Щоб правильно відмінювати «сотенні» числівники, можна згадувати закінчення іменника міста в непрямих відмінках. Порівняйте:

 

Н.

міста

чотириста, шістсот, вісімсот

Р.

міст[Ø]

чотирьохсоте, шестисото, восьмисото

Д.

містам

чотирьомстам, шестистам, восьмистам

3.

міста

як у Н.в.

О.

містами

чотирмастами, шістьмастами, восьмистами

М.

(на) містах

(на) чотирьохстах, шестистах, восьмистах

 

«0, 1000, 1000000, 1000000000». Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, зіліон, гугол та ін. відмінюються як іменники відповідних відмін.

Відмінювання складених кількісних числівників

У складених кількісних числівниках відмінюються всі складники: чотириста сорок п’ять, чотирьохсот сорока п’яти (п’ятьох), чотирьомстам сорока п’яти (п’ятьом).

Відмінювання дробових кількісних числівників

У дробових числівниках перший компонент (чисельник) відмінюється як відповідний кількісний числівник, другий компонент (знаменник) — як прикметник.

Відмінювання порядкових числівників

Порядкові числівники відмінюються як прикметники: сьомий, сьомого, сьомому... У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останній складник.

Щоб навчитися добре відмінювати кількісні числівники, варто придумати «свій числівник», у який спробувати помістити числівники з усіх груп і відмінювання якого добре запам’ятати (наприклад, один мільйон шістсот п’ятдесят тисяч сорок сім). Надалі «свій числівник» буде еталоном.

Особливості конструкцій на позначення часу в українській мові

Відповідь на питання Котра година? О котрій годині? передбачає використання лише порядкових числівників і спеціальних прийменників: за десять (хвилин) сьома (година), о сьомій (годині) сорок (хвилин). При називанні цілої години вжи

ваються порядкові числівники: зараз восьма година (або 8.00); при позначенні неповної години треба брати до уваги, що до ЗО хвилин вживається прийменник на, а після ЗО хвилин — прийменник за, або використовується безприйменникова конструкція:

9.15 — дев’ята година 15 хвилин або п’ятнадцять хвилин на десяту (годину);

10.30 — десята година тридцять хвилин або nie на одинадцяту (годину),

11.45 — одинадцята година сорок п’ять хвилин або за п’ятнадцять (хвилин) дванадцята (година).

Вирази на зразок *пів дев’ятого, *за чверть дванадцять, *в одинадцять сорок п’ять, *у вісім тридцять та подібні є помилковими.

Особливості поєднання числівників з іменниками

1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: один хлопець, одна дівчина, одній дівчині, одними дівчатами.

2. Числівник два має дві форми роду: два дні (ч. р.), дві жінки (ж. р.).

3. Числівники два, три, чотири, обидва вимагають від іменника називного відмінка множини: два депутати, три урядовці, чотири закони, обидва рази. Виняток становлять іменники із суфіксом -ин, який зникає у формах множини. Такі слова вживаються у формі родового відмінка однини: два громадянина, три харків’янина, чотири грузина. При цьому означення до іменника може вживатися або в називному, або в родовому відмінках: два старих (старі) депутати. У непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з іменниками: двох службовців, трьома законами.

4. Числівники п’ять і більше в усіх відмінках, а також збірні числівники (двоє, троє й далі), ужиті в називному відмінку, вимагають від іменника родового множини: двоє хлопців, п’ять днів.

5. При дробових числівниках незалежно від їх відмінкової форми іменники вживаються в родовому відмінку однини: три четвертих парламенту, вісім сотих кілометра, десяти сотих гектара. У мішаних дробах, до складу яких уходять елементи з половиною, з чвертю, іменник стоїть у тому ж відмінку, що й числівник на позначення цілої частини: один з половиною метр, три з чвертю літри, шість із половиною кілометрів. Якщо в мішаних дробах дробова частина приєднується сполучником і, іменник керується нею: три і одна четверта літра, два і дві третіх метра.

6. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора сполучається з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста вимагає родового множини. В інших відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників: півтора відра, півтораста відер.

7. Числівник півтора поєднується з іменниками чоловічого й середнього роду, а півтори — жіночого: півтора літра, півтора дерева — півтори скибки.

8. Порядкові числівники (як і прикметники) узгоджуються з іменниками в роді, числі, відмінку: шостий день, п’ята конференція. Порядковий числівник у датах відмінюється, а іменник уживається завжди в родовому відмінку: Восьме березня — з Восьмим березня.

9. Кількісні числівники два, три, чотири не поєднуються з іменниками, що мають тільки форму множини (двері, ножиці), та з іменниками IV відміни — назвами малих істот (каченя, кошеня). У цьому разі для переліку вживаються або збірні числівники, або звороти зі словами голів, штук тощо: троє ножиць, двоє дверей, троє курчат, сім штук курчат.

Відчислівникові складні слова можуть писатися буквеним або цифрово-бук-веним способом. При цьому слова, записані цифрою й буквами, пишуться через дефіс, пор.: 24-поверховий — двадцятичотириповерховий.
Порядковий числівник другий слід уживати в разі переліку (послідовності): у першому півріччі досягнуто високих результатів, а в другому вони знизилися, у третьому...-, Один депутат відмовився від дискусії, а другий прийшов (тобто депутатів було двоє). В інших випадках уживаються пари перший — інший або один — інший: Перший звіт подасте сьогодні, інші — завтра; Один розглянули, а інший — ні.

 

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 31-07-2014, 14:08, Переглядів: 7615