Народна Освіта » Українська мова » 6.1. Типи фразеологічних одиниць

НАРОДНА ОСВІТА

6.1. Типи фразеологічних одиниць

Тип ФО

Визначення

Приклад

Ідіома

функціонально еквівалентний слову усталений вислів словосполучного типу, що цілісно виражає значення, яке не виводиться із суми значень слів-компонентів. Не може бути перекладений іншою мовою, оскільки має національну специфіку

точити баляси з баляндрасами — «безцільно говорити»;

як рак свисне — «ніколи, пізно»;

дати гарбуза — «відмовити»

Перифраз

стійкий вислів, що описово-поширено й експресивно-образно називає особу, предмет або явище, заміщаючи їхні традиційні імена чи назви, або вислів, за допомогою якого здійснюється своєрідне заміщення табуйованих (заборонених) слів

мати міст руських — Київ; дочка Прометея —

Леся Українка; великий Кобзар —

Тарас Шевченко; великий сонцепоклонник — Михайло Коцюбинський

Прислів'я

стійкий вислів у вигляді інтонаційно й граматично завершеного речення переважно фольклорного походження, у якому зафіксовано практичний досвід народу та оцінка різних подій і явищ

Була б шия, а хомут буде. Гуртом і батька бити легше.

Горбатого могила виправить.

Приказка

стійкий вислів здебільшого народного походження, який допомагає емоційно-образно виразити думку, схарактеризувати предмет або явище. На відміну від прислів’їв, приказки виражають незавершену думку, оскільки є зазвичай частиною прислів’я, афоризму, крилатого вислову

Була б шия...

Чиє б скавчало... Яблуко від яблуні... Що посієш...

І воно туди... Зарікалася свиня... Не кажи гоп...

Афоризм

стійкий вислів, який стисло, яскраво-образно формулює якусь узагальнену закінчену (що може бути істинною в застосуванні до будь-кого чи будь-якої ситуації) думку, часто парадоксального характеру

Бери вершину — і матимеш середину.

3 усіх утрат втрата часу найтяжча.

Тінь яблуні не заважає (Г. Сковорода).

Крилатий

вислів

(крилаті

слова)

висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів, що набули узагальненого змісту, а також складні назви історичних і міфологічних подій, що набули переносного значення тощо й зберігають більш чи менш прозорий зв’язок із літературним або конкрет-но-історичним першоджерелом

В одну річку двічі не ввійдеш (Геракліт).

Не руш моїх кіл (Піфагор).

Я мислю — значить я існую (Р. Декарт).

Книга — морська глибина (І. Франко).

Іду на ви!

 

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 23-07-2014, 15:37, Переглядів: 3501