Дружба Мауглі і жителів джунглів за казкою Д. Р. Кіплінга «Мауглі»
Д. Р. Кіплінг написав чудову казку про те, як маленький безпомічний хлопчик потрапив у джунглях до вовчої зграї, що замінила йому родину. Вовки ставилися до людської дитини так само, як і до своїх вовченят. Вони не віддали шюпчика на поталу диким звірям. Хлопчик підростав, мужнів. Згодом він став иідчувати себе повноправним господарем джунглів. У нього з’явилися справжні друзі серед звірів: вовк Акела, пантера Багіра, ведмідь Балу. Вони навчили людське дитинча бути на «ти» з джунглями, але поважати закони дикої природи.
У Мауглі були не тільки друзі, але й вороги, які протягом усього життя намага- пися відібрати його у вовків і розправитися з ним. Мауглі підростав, мужнів, навчався життєвого досвіду, і став справжнім чоловіком. І все життя він пам’ятав девіз джунглів: «Ми однієї крові — ти і я». І коли настав час розібратися зі своїми ворогами, він не схибив, не розгубився. Мауглі приніс вогонь, який звірі навівали Червоною квіткою і дуже його боялися. Вороги злякалися вогню. Шер-Хан був переможений Людиною, він був смертельно наляканий і очманілий від вогню. Звірі назавжди запам’ятали, як Мауглі прогнав тигра і сказав: «Обсмалена кішко Джунглів, іди тепер! Але пам’ятай, що коли я знову прийду на Скелю Рад — як приходить людина, — то шкура Шер-Хана буде у мене на голові!»
Мауглі повернувся до людей, а його друзі проводжали його. Вони його дуже любили і називали мудрим Жабеням та Братиком. Звірі і Людина назавжди залишилися друзями. Вони підтримують одне одного в цьому жорстокому світі, стають на допомогу. Адже так і повинні робити справжні друзі.
Автор: admin от 1-12-2012, 00:13, Переглядів: 6116