§ 19. Будителі народу

Україна в ХІХ-ХХ століттях

Події, про які піде мова у цьому розділі відбувалися на українських землях упродовж XIX і XX століть. Звичній ю, ми не зможемо охопити всього того, що діялося на території України протягом такого тривалого часу. Але проте, як україзіськніі народ виборював свою незалежність, виховував з покоління в покоління нових патріотів, зберігав свої традиції, культуру, мову, спробуємо розповісти в оповіданнях цього розділу.

Яким справам присвятили своє життя патріоти України?

Нові й старі господарі. З другої половини XVIII століття Річ Посполита відраховувала останні роки існування. Її занепадом скористалися сусіди: Росія, Пруссія, Австро-Угорщина. Внаслідок трьох поділів територія Речі Посполитої відійшла до складу цих держав. Польща зникла з карти Європи.

Якою ж була доля українських земель?

Українські землі опинилися в різних державах. На Галичині, Буковині, Закарпатті панували угорські та австрійські землевласники, оскільки ці території увійшли до складу Австро-Угорщини. Інша частина Правобережжя - Волинь, Київщина,

Поділля, Брацлавщина - відійшла до Росії. Початок XIX століття населення України зустріло з новими територіальними змінами, новими й старими господарями, в повній залежності від чужоземних і «власних» панів.

Поміркуймо

Які територіальні зміни відбулися на українських землях? Які події зумовили ці зміни?

Рятівники української мови. На захист української культури піднялися кращі представники народу. Серед них Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко.

Іван Котляревський родом із Полтави.

З дитинства плекав любов до рідної української мови. Мав хист до літературної діяльності. Перебуваючи на військовій службі, почав писати поему «Енеїда», яка побачила світ у місті Петербурзі. Вихід поеми «Енеїда» - подія в історії української культури. «Енеїда» — перший твір, написаний живою народною мовою. Герої поеми - троянці, жителі стародавнього міста Трої. Іван Котляревський наділяє їх характерними рисами українського народу, відтворює картини життя різних верств населення. «Енеїда» мала великий успіх серед народу, оскільки була веселою, дотепною розповіддю про життя українців і відтворювала багатство народної мови.

У 1834 році в місті Харкові побачили світ «Малоросійські оповідання». їх актор Григорій Квітка-Оспов’яненко. Його шанобливо називали народним письменником. Він ловів і переконав своєю творчістю, що українською мовою можна писати будь-які твори. «Малоросійські оповідання» малії неабиякий успіх. За любов до рідної мови Квітку-Основ’яиопка величали «батьком української прози».

«Руська трійця». "Галицькими будителями "називали учасників літературного гуртка, що діяв у Львові. Його створили Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Яків Головацький та Іван Вагилевич вирушали в тривалі мандрівки містечками й селами Буковини, Закарпаття, Галичини. Вони записували народні пісні, легенди, перекази, занотовували розповіді про те, як жив народ колись.

У 1836 році "трійчани" надрукували в Будапешті «Русалку Дністровую» - альманах (збірку), до якого увійшли зібрані ними народні твори.

Великий син великого народу.

9 березня 1814 року в Селі Моринцях, що на Черкащині, в сім'ї селянина-кріпака народився хлопчик Тарас.
Дитинство Тараса не відрізнялося від дитинства багатьох дітей-кріпаків. Тарас Григорович Шевченко — видатний український письменник. Його поетична творчість уплинула на хід історії України. Він народився кріпаком (іншими словами — рабом), але знайшов у собі сили піднятися з колін і повести за собою весь народ. За це Україна йому вдячна. З творами, у яких поет своїм палким словом закликав український народ до волі, ви ознайомитеся в 9 класі. Тарас Шевченко — майстер у написанні віршів з українськими пейзажами. І не випадково, адже він ще й талановитий художник. Саме поезії про красу природи України й людини в ній ви згодом прочитаєте. А тепер уявіть, що ви перенеслися на двісті років назад на Черкащину — край, у якому народився Шевченко. Якими були перші кроки великого поета? Письменник С. Васильченко написав про це оповідання «У бур’янах». Прочитайте його.

Кирило-Мефодієвське братство.

У 1846 році в Україні виникає нелегальне організація, мета якої - просвітництво. Його засновники: вчитель з Полтави Василь Білозерський, службовець Микола Гулак, історик, професор Київського університету Микола Костомаров. У засіданнях товариства брав участь Тарас Шевченко.

Головна мета товариства - здобути незалежність Україні в союзі з іншими слов’янськими народами (поляками, росіянами, чехами, сербами, болгарами). Столицею майбутньої держави мав стати Київ. Братчики хотіли знищити кріпацтво і проголошували рівноправність усіх людей і народів.

На початку 1847 року царським властям стало відомо про існування товариства. Навесні найбільш активних братчиків заарештували і під конвоєм доставили до Петербурга. Після слідства учасникам товариства винесли вирок і відправили на заслання до різних місць. Не оминув покарання і Тарас Шевченко. Вирок -10 років солдатчини в Оренбурзьких степах був невипадковим. Цар Микола І не міг йому вибачити й сімейної образи. В поемі «Сон» Тарас Шевченко назвав царицю «опеньок засушений, тонка, довгонога». Звідси стає зрозумілим, чому цар особисто доповнив вирок забороною: «Без права писати й малювати».

Десять років муштри підірвали Кобзареве здоров’я, але не здолали духу, не знищили любові до України та її народу.

Поміркуймо

Чого прагнули члени Кирило-Мефодіївського товариства? (Відшукайте в тексті відповідь на це запитання).

Словник

Нелегальна організація - та, що діє таємно, на яку немає дозволу.

Цікаво знати

-    Перша книжка Т. Шевченка «Кобзар» побачила світ через два роки після roro_t як його викупили з кріпацтва. Книжка мала 115 сторінок. Наклад першого видання не перевищував 1000 примірників. Ціна одного примірника - 1 карбованець сріблом. Розкупили «Кобзар» дуже швидко.

-    Останньою прижиттєвою книжкою Т. Шевченка був «Буквар півден-норуський». Це книжка для навчання грамоти українською мовою. Вона видрукувана наприкінці 1860 року накладом 10 000 примірників. «буквар» мав 24 сторінки.

Працюємо з історичними джерелами

Книга буття українського народу

(програма Кирило-Мефодіївського товариства)

«-..І встане Україна з своєї могили, і знову озветься для всіх братів своїх слов ян, і почують крик її, і повстане Слов’янщина, і не позоста-неться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні кріпака, ні холопа, ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у сербів ні у болгар...».

1. Про яку «могилу» йдеться у тексті? 2. Що слід розуміти під словом «Слов янщина»? 3. Чому «не позостанється... ні кріпака, ні холопа»? Яке відношення ця частина речення має до тих ідей, що пропагували братчики?

Запишіть до робочого зошита

-    Іван Котляревський - автор ...

-    Григорій Квітка-Основ’яненко - автор ...

-    Тарас Шевченко - автор ...

-    Ми не повинні забувати тих, хто зберіг ...

Домашнє завдання

*    Прочитайте § 19. Будителі народу.

*    Дайте відповідь на запитання:

1.    Яким справам присвятили своє життя патріоти України?

2.    Чому Г. Квітку-Основ’янєнка називали «батьком української прози»?

*    Виконайте завдання:

1.    Розтлумачте назву параграфа. Як іще його можна було б назвати?

2.    Які події відбулися у згаданий час: 1834 рік, 1836 рік, 1840 рік, 1846-1847 роки? 3. Як ви зрозуміли такі словосполучення: рятівники української мови, жива народна мова, батько української прози, великий син великого народу, нелегальна організація?

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан