Народна Освіта » Історія України » § 16. Гетьманщина

НАРОДНА ОСВІТА

§ 16. Гетьманщина

Які зміни в житті українського народу відбулися після 1654 року?

Українсько-російська угода 1654 року

Затяжна війна з Польщею знекровлювала Україну. Богдан Хмельницький почав шукати союзників. Він не міг покластися на татар, оскільки ті зраджували козаків. З 1651 року гетьман активно веде переговори з російським царем Олексієм Михайловичем. Вибір Росії як майбутнього союзника був не випадковим. Росіяни, як і українці, сповідували православ’я, були споконвічними сусідами. Тривалі переговори завершилися в 1654 році. У січні до Переяслава прибули російські посли. На скликаній Генеральній раді прийняли рішення йти «під царя московського православного» .

У березні 1654 року до Москви вирушила українська делегація, яка й підписала угоду між двома країнами. Цей договір називають «Березневі статті», або «Статті Богдана Хмельницького». Згідно з угодою підтверджувалися права й вольності Війська Запорізького, право козаків обирати гетьмана й старшину, дозволялося самостійно вести переговори з іншими державами, мати власну адміністрацію і суд, встановлювалася чисельність козацького війська — 60 000 воїнів. Договірні положення з Російською державою започаткували нову сторінку в історії Гетьманщини.

 

Поміркуймо

Чому Богдан Хмельницький шукав союзників і прагнув укласти угоду?

 

Важкий рік. 1657 рік виявився важким. Виснажливі бойові дії, щоденні турботи й тривоги підірвали здоров’я гетьмана. Він захворів, Хмельницький зібрав козацьку старшину, щоб розв’язати питання про майбутнього гетьмана. Після обговорення зупинилися на Юркові - гетьманському синові. Той був малолітнім, але козаки вирішили приставите до нього мудрих наставників, які вчитимуть молодого гетьмана.

27 липня 1657 року Богдан Хмельницький помер. Козацький літописець Григорій Граб’янка так описав цей сумний час:

«Коли в день Успіння Пресвятої Діви помер Хмельницький, то на його похорон зібралися усі генерали, усі полковники, уся старшина та їхні люди. З плачем, з голосінням, віддаючи всі військові почесті, перевезли його тіло з Чигирина в Суботів і там, у мурованій церкві, що на його кошт поставлена, у неділю, за день перед Семеном поховали. А потім над могилою вождя свого плакали-плакали й розійшлися кожен до себе».

Поміркуймо

Чому «з плачем, з голосінням , як пише Григорій Граб’янка, народ прощався з Богданом Хмельницьким?

Руїна. Із смертю Богдана Хмельницького молода українська держава почала втрачати здобуте в боротьбі. Юрій не зумів продовжити батьківську справу. Між козацькою старшиною розпочалася боротьба за владу, або, як тоді ще говорили, «за булаву-». Частина козаків стала на бік Польщі, інша гримала союз з Росією.

 

Війна фактично поділила Україну навпіл і поглибила розруху. На півдні України запанували турки й татари.

 

Польща та Росія, ослаблені війною, в 1667 році підписали в селі Андрусовому поблизу Смоленська перемир’я. Без відома гетьмана українські землі поділили навпіл по Дніпру. Так Лівобережжя відійшло під контроль Російської держави, а Правобережжя закріпили за Польщею.

 

 

Поміркуймо

 

Чому період після смерті Богдана Хмельницького дістав назву «Руїна»?

 

 

Іван Мазепа. Через двадцять років після Андрусівськогомиру гетьманом Лівобережної України обрали Івана Мазепу. Пробув

 

він на цій посаді 22 роки. Сучасники запам’ятали його як ерудованого, високоосвіченого правителя. Гетьман опікувався школами. Він сприяв відкриттю Чернігівського колегіуму, побудував новин навчальний корпус Кпєво-Могилянської академії. Посилав за власний кошт талановитих українських юнаків за кордон, щоб ті здобули освіту іі могли прислужитися своєму народові. За його гроші збудували 12 нових та відреставрували 20 храмів.

 

За часів гетьманування Івана Мазепи Лівобережжя контролювалося Російською державою, у якій царював Петро І. На початку XVIII ст. Росія розпочинає війну зі Швецією. Протистояння між двома країнами тривало 21 рік і увійшло в історію під назвою Північна війна. До воєнних дій цар залучив українське козацтво. Мазепа виступив союзником царя у війні. Одночасно він вів таємні переговори зі шведським королем Карлом XII. За допомогою Швеції український гетьман планував звільнитися від російського впливу.

 

У 1709 році шведські війська вступили на українські землі. Іван Мазепа звертається до козаків із закликом стати на бік шведів. Частина козаків підтримала гетьмана, інша - залишила його. Вчинок Мазепи був незрозумілим. Ще вчора гетьман виконував накази царя, а сьогодні виступив проти нього.

 

Звістка про перехід Івана Мазепи на бік шведів викликала гнів у Петра І. Він пообіцяв покарати «вора» (так в одному із документів цар назвав Мазепу) і наказав знищити гетьманську столицю Батурин. Французький історик Жан-Венуа Шерер так описав трагедію Ватурина: «...місто було здобуте й віддане на пограбування. Те, що солдати не могли забрати з собою, стало здобиччю вогню (...). Фортифікації було знищено дощенту, а мешканці міста загинули, піддані найжорстокішому катуванню». За розпорядженням церковної влади в усіх храмах проголошували анафему Мазепі.

Вирішальна битва відбулася на початку липня 1709 року. Перемогу здобула російська армія. Король Карл XII відступив у бік турецьких володінь. За ним поспішав Іван Мазепа. Останнім містом, в якому він зупинився, були Бендери. Виснажений, хворий і розчарований гетьман з часу прибуття до міста не вставав з ліжка. 21 вересня о 10 годині вечора гетьман відійшов у вічність.

 

Поміркуймо

Що корисного зробив Іван Мазепи для України? Чи справедливо російський цар назвав Івана Мазепу зрадником?

 

Словник

Анафема - відлучення від церкви, прокляття.

 

День Успіння Пресвятої Діви (Божої Матері) - велике церковне свято. День, коли відійшла із життя Марія - мати Ісуса Христа.

Фортифікації - укріплення, оборонні споруди.

Цікаво знати

Однією з найбільших битв часів Національно-визвольної війни вважають битву 1651 року під Берестечком. У ній брали участь з обох боків майже 300 000 чоловік. Сьогодні на місці битви відкрито музей-заповідник «Козацькі могили». Експонати цього музею унікальні. Тут зберігся порох, яким використовували козаки. ІЦоправда, із часом порох утратив свої вибухові властивості. Спеціальним наказом перед початком битви гетьман зобов'язав кожного козака мати 5 фунтів (2 кілограми) пороху. За підрахунками істориків, щороку козацько-селянській арш\ потрібно було майже 1000 тонн пороху. Першу пару козацьких чобіт під час розкопок поля під Берестечком було знайдено в 1970 році. За наступні роки розкопок їх виявлено понад 200. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю (масляниста речовина, якою з*лащувал,Л чоботи). Шкіряні речі мають добрий вигляд, оскільки вони зберігалися в торф'яному ґрунті.

Працюємо з історичними джерелами

Жан Балюз. Спогади про Івана Мазепу

«...Володар Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоча тіло його міцніше, ніж тіло німецького вершника, а їздець з нього знаменитий.

Він дуже шанований у козацькій країні, де народ загалом свободо-любивий, гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішним прийняттям козацької старшини у своїй резиденції. Я був свідком такого прийняття, у якому багато дечого на польський зразок. Розмова із цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці и, у протилежність до московців, слідкує й знає, ЩО діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці траплялися латинські книжки».

1. Яке враження справив Іван Мазепа на французького дипломата Жана Балюза? 2. Про які риси характеру гетьмана йдеться в документі?

Залишіть до робочого зошита

Руїна - це...

Андрусівське перемир’я - це ...

Домашнє завдання

*    Прочитайте §16. Гетьманщина.

*    Дайте відповідь на запитання:

1.    З'ясуйте причини укладення українсько-московського договору?

2.    Які плани виношував Іван Мазепа щодо майбутнього України?

*    Виконайте завдання:

1.    Відшукайте на мані: а) Переяслав; б) Полтаву; в) Бендери; г) територію Лівобережної та Правобережної Гетьманщини,

2.    На основі текстів та ілюстрацій підручника складіть план розповіді «Богдан Хмельницький - людина, варта звання гетьмана».

3.    Дізнайтеся, чи відбувалися події Національно-визвольної війни 1648-1657 років на території вашого краю. Що ви про них знаєте?

 

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 15-07-2014, 23:18, Переглядів: 2494