§ 9. Часи боротьби і страждань

Чому занепала Київська держава?

Половці. Не прислухалися сини до мудрих слів свого батька Ярослава. Кожен з них бачив себе князем київським.

У той час, коли брати сперечалися за владу, на південні кордони напали половці. У 1068 році Ізяслав, Святослав та Всеволод вирушили в похід проти кочовиків. їхні зусилля виявилися марними. У битві на річці Альті вони зазнали поразки.

Спустошливі набіги половців, пограбування міст і сіл змушували князів замислитися над подальшою долею держави. Найважливіше завдання, яке постало перед ними на цей час., - припинити князівські усобиці.

У листопаді 1097 року князі зібралися на з’їзд до міста Лю-беча. Вони вирішили не нападати один на одного, не відбирати один у одного землі, припинити чвари й розпочати спільну боротьбу проти половців. Однак рішення з’їзду виконували не

всі. Єдине, у чому князі досягли успіху - боротьба з половцями. У 1111 році об’єднані князівські дружини вщент розбили половецькі орди. Руська земля деякий час мала спокій.

Поміркуймо

Яку з настанов порушили сини Ярослава? До чого це призвело?

Володимир Мономах. У 1113 році київським князем став Володимир Мономах. На княжий престол він зійшов у 60 років. Мономах запровадив нові закони. Скасував рабство за борги. Обмежив свавілля знаті. Примусив князів визнати владу київського князя. Як і його попередники, вів активну боротьбу з половцями. Підтримував дружні відносини з Угорщиною, Швецією, Польщею. Володимиру Мономаху вдалося на деякий час повернути колишню могутність Київської держави, ВІДНОВИТИ її територіальну цілісність і припинити чвари.

Князь Володимир залишив своїм дітям батьківський заповіт. Назва цього заповіту «Повчання дітям». На схилі літ Володимир підсумував свій життєвий шлях і дав синам поради, яких варто дотримуватися в житті:

«...Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю поступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину...

Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... А коли добре щось умієте - ! того не забувайте, а чого не вмієте - то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, - а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж - усьому лихому мати: що людина вміє - те забуде, а чого ж не вміє - то того не вчиться. А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви ходити. Хай не застане вас сонце на постелі, -так-бо отець мій діяв блаженний і всі добрі люди достойні».

Поміркуймо

Що спільного в справах Володимира Мономаха і Ярослава Мудрого?

Монгольська навала. Після смерті Володимира Мономаха Київська держава знову пережила часи чвар та міжусобних війн. Більш як за сто років вона розпалася на дрібні князівства, що самостійно вже не могли протистояти сильному ворогу. Таким ворогом виявилися монголи (монголо-татари).

Де сталося 6 грудня \24tt року.

Місто-красень перетворилося в руїни. З 50 000 мешканців живими залишилося близько 1000 осіб. Після розбоїо та грабежу монголи пішли далі, на Волинську, Подільську та Галицьку землі. Мужньо зустрічали завойовників жителі малих та великих поселень. У жорстоких боях намагалися русич* рятувати свою землю від нападників, але сили були нерівними. Упали Ізяслав, Володимир-Волинський, Галич. Лише холмчани змогли відбити ворога.

У боротьбі з монголами русичі зазнали великих утрат. Багато міст зруйновано й спустошено. Частину вцілілого населення вивезено як невільників. Занепали й князівства. Тепер вони перетворилися на залежні від монгольського хана території і увійшли до складу нової імперії - Золотої Орди.

Поміркуймо в групах

1.    Які факти свідчать про те, що кияни не злякалися сильного ворога, а монгольські завойовники були жорстокими і немилосердними?

2.    Чому русичі зазнали поразки в боротьбі з монголами? 3. Чому занепала Київська держава?

Історія в ілюстраціях _

З чого видно, що зображувані воїни не є слов яиами? Чим ці воїни відрізняються від воїнів княжої дружини?

Словник

Імперія - держава, утворена внаслідок завоювань, підкорення одним народом інших. Імперія монголів дістала назву «Золота Орда». Заснував її Бату. Столиця -місто Сарай (поблизу сучасного міста Астрахані в Росії).

Міжусббні війни - незлагода, внутрішній розбрат, війна між окремими особами або групами людей у країні.

Монгбли - загальна назва народів (племен), що розмов

ляли монгольською мовою (монголи, буряти, калмики та ін.).

Ордй - об’єднання кочових племен під владою хана; військо кочовиків; військовий табір, ставка хана.

Татйри (монгбло-татбри) -так називали монгольські племена європейці.

Хан - володар племені, союзу племен у південних та східних народів.

Цікаво знати

руські дружини про боєздатність і рухливість монгольської армії дізналися ще задовго до нападу на їхні землі. У тому, що монголи вправні воїни, дисципліновані й безжальні, вони переконалися під час битви на річці Кал ці.

Ще в 1222 році монгольське військо на річці Сіверський Донець розгромило половецьких ханів. Останні відступили до Дніпра і звернулися до руських князів за допомогою. Вісім князівств вирішили допомогти колишнім ворогам, оскільки розуміли, що біда не за горами. Об'єднане русько-половецьке військо налічувало близько 50-60 тисяч воїнів, тимчасом як монголи мали 25 тисяч. 1223 року русько-половецьке військо виступило назустріч монголам. На річці Капці відбулася битва, яка тривала три доби. Наслідки її були вражаючими: шестеро князів загинуло, лише десята частина воїнів повернулася назад, окремі монгольські загони переслідували русичів аж до Переяславщини.

Працюємо з історичними джерелами

Галицько-Волинський літопис

«... \ прибігло половців багато на Руську землю, і говорили вони руським князям: “Якщо ви не поможете нам, - [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете”. І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй...».

«...У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила [Київ] сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягли город».

Уважно прочитайте два фрагменти з Галицько-Волинського літопису. З'ясуйте, про які події йдеться в них. Визначіть рік, коли відбувалися ці події.

Запишіть до робочого зошита

Домашнє завдання

*    Прочитайте § 9. Часи боротьби і страждань.

*    Дайте відповідь на запитання:

1.    Які історичні факти, наведені в тексті, переконують, що в єдності -сила?

2.    Чому занепала Київська держава?

*    Виконайте завдання:

1. Відшукайте на історичній карті: а) половецькі землі, Польщу, Швецію, Угорщину, територію Золотої Орди; б) річки Дніпро, Каяку, Сіверський Донець 2. Відшукайте в тексті параграфа фрагменти, які свідчать про монголів як непереможних воїнів. 3. Складіть план до пункту параграфа «Монгольська навала». Перекажіть цей пункт згідно з планом.

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан