Прийоми композиції

Пригадаймо, що ми знаємо про композицію з попередніх уроків: композиція - це взаємне розміщення зображень, предметів, дійових осіб на площині (якщо це живопис або графіка) або у просторі (якщо це скульптура). Ми часто у своєму житті компонуємо різні речі: прикрашаємо кімнату, складаємо букет квітів, тобто шукаємо таке положення речей одна відносно одної, коли вони будуть виглядати найвиразніше, відкидаємо зайве, підкреслюємо головне. Ми творимо красу. Це і є мета композиції.

Тло в композиції - це середовище, що оточує ті предмети або персонажі, які ми зображуємо. Пляма - це те місце, яке займає зображення на площині. Контури цієї плями - силует. Силует дерева на тлі неба, вкритого світлими хмарками, буде темний, а на тлі темного дощового неба - світлий. В одному випадку дерево буде світлою плямою на темному тлі, у другому - навпаки. Що більша різниця тону між тлом і плямою, то більший тональний контраст виникає між ними і більшу увагу привертає до себе пляма.

Тональний контраст - це один із засобів акцентування уваги на зображенні. Акценти в композиції можуть бути різні: колірні, змістові, тонові. Ми робимо акцент на тих деталях, предметах, героях, які нам потрібно виділити для того, щоб краще був зрозумілий зміст твору. Іноді достатньо спрямувати промінь світла на головного героя або предмет, який пояснює зміст дії, щоб виникла розповідь, виявилися головні і другорядні герої, деталі. Іноді для цього застосовують фактуру предмета: блискуча баня церкви на тлі хмар привертає до себе увагу блиском золота. Крім

того, тут виникає і колірний акцент, тому що жовтий колір на блакитному тлі буде виглядати дуже яскраво.

Найпростіший спосіб виділити предмети в композиції - це зобразити їх симетрично, протиставити один одному. Тоді ніби з’являється діалог між ними. Композиція може розділятися по вертикалі, горизонталі або діагоналі.

Використовуючи протиставлення в композиції, ми можемо порівняти між собою різні характери, зовнішність, розміри. Так, ви-

сокий дужий богатир поруч з маленьким струнким хлопчиком буде виглядати ще дужчим. Тут виникає розповідь про кожного з героїв. І навпаки, якщо зобразити багато однакових дужих богатирів, то вони втратять свої характерні риси, перетворяться на монотонний безформний натовп без характерів і облич. А якщо серед цього натовпу поставити хлопчика, він відразу стане змістовим акцентом і розповідь буде лише про нього, а натовп стане тлом.

Композиція, побудована по вертикалі, справляє враження нерухомості. Горизонтальна композиція ніби повільно рухається від одного краю до іншого. Але найбільший рух притаманний діагональній композиції. Причому рух зліва направо (наслідуючи нашу звичку писати в цьому напрямку) нам здається більш динамічним.

Зазвичай найголовніші деталі зображення не виносять на передній план. Так створюється враження глибини в картині. Якщо поставити головних героїв прямо на раму, буде складатися враження, ніби вони випадають назовні.

Передній план - те, що зображено на картині ближче до глядача, попереду.

Розгляньте картину Рембрандта «Зречення апостола Петра» або іншу картину. Які композиційні прийоми використав у ній художник?

Спробуйте створити композицію на вільну тему і надати їй статичності або

динамічності.

Теми композицій: «Сум», «Радість», «Рух», «Спокій».

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.

План роботи:

• Створіть ескіз для майбутньої композиції. Для цього на окремому аркуші в невеличкому розмірі (не більше 10 см) спробуйте намалювати свій задум. Оберіть для майбутньої роботи формат - прямокутний, квадратний, колоподібний, видовжений тощо, а також вирішіть, який композиційний прийом можна застосувати. На ескізі можна пошукати відповідь на питання, де ви створите найбільший контраст, де змістовий центр композиції. Можна також випробувати і колірне рішення.

•    Олівцем на аркуші паперу скомпонуйте зображення, перенісши його з ескізу.

•    Деталізуйте частини зображення, продумуючи деталі.

•    Виправте помилки в побудові та композиційному розміщенні частин зображення.

•    Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.

•    На палітрі поруч підберіть кольори, які б відповідали кольорам, задуманим в ескізі. Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зро-зуміліші.

•    Поспостерігайте, які різні колірні, тонові та півтонові співвідношення на різних частинах композиції.

•    Чи вдалося вам створити найбільший контраст, змістовий центр композиції?

•    Наприкінці роботи подивіться на результат загалом - чи немає якихось деталей, які б заважали сприйняттю роботи з невеликої відстані. Для цього відійдіть на кілька кроків і подивіться на роботу. Занадто світлі ділянки пригасіть, занадто темні трошки висвітліть, якщо побачите, що в ході роботи викривилися пропорції, виправте їх.

Усім класом обговоріть створені вами композиції. Які прийоми були використані вдало і допомогли розкрити зміст? Завдяки яким засобам?

Рембранлт Гарменс ван Рейн (16061669) - великий голландський художник. Працював у Лейдені (своєму рідному місті) і Амстердамі. Автор численних портретів і автопортретів («Автопортрет із Саскією», «Нічна варта»), картин на міфологічні сюжети («Даная»). Але найчастіше митець звертався до сюжетів з Євангелія, і особливо Біблії, де його цікавили насамперед взаємини людей, їхні думки і дії у складних і важливих ситуаціях. Один з останніх і найвідоміших творів художника - «Повернення блудного сина». Рембрандт був також прекрасним рисувальником і офортистом.

Як правильно зобразити пропорції людини

Намалювати постать людини непросто, особливо з першого разу. Виконуючи це завдання безліч разів, художники відкрили «секрет» пропорційності тіла людини. Виявляється, якщо за одиницю виміру взяти висоту голови людини, то загальна висота фігури буде дорівнювати 7,5-8 таких одиниць (залежно від зросту), довжина рук - приблизно 3, ширина плечей - 2, довжина ніг -3,5-4, довжина ноги від стопи до коліна - 2 одиниці. Висота тулуба разом з головою дорівнює довжині ніг. Довжина долоні з пальцями дорівнює довжині обличчя (не всієї голови). Лікті розміщені на тому самому рівні, що й талія людини. У чоловіків, на відміну від жінок, ширші плечі, більша довжина ніг, вони здебільшого вищі на зріст.

Пропорції дитячого тіла мають свої особливості. У немовляти голова дуже велика порівняно з тілом. Вона розмішується в довжині фігури лише 4 рази. Потім, коли дитина підросте, змінюються і її' пропорції. У дітей 11-12 років висота голови 5,5-6 разів розміщується у висоті фігури.

Застосовуючи у своїх малюнках ці спостереження, ви зможете зобразити реальну людину.

Це матеріал з підручника Образотворче Мистецтво 5 клас С.М. Железняк