Із чого починається картина. Формат

Із чого починається картина? Насамперед художник вирішує, що саме він бажає зобразити, тобто обирає сюжет картини. Але безпосередньо робота над нею починається з вибору її формату. Термін формат не випадково нагадує слово «форма». Адже це -форма того, на чому буде виконано зображення, тобто дошки, полотна, картону чи паперового аркуша.

Певна річ, можна просто взяти для вашої майбутньої картини - малюнка аквареллю або гуашшю - стандартний аркуш з альбому. Але навіть у цьому разі ви подумаєте, як краще розташувати на ньому зображення - горизонтально чи вертикально. А може, найвдалішою формою стане коло чи трикутник?

Картини у формі кола чи трикутника? Хіба такі бувають?

Виявляється, бувають.

Звичайно, більшість картин, що їх створили художники, мають знайомий усім прямокутний формат. Щоправда, тут є свої особливості. Скажімо, на горизонтальному прямокутнику краще виглядають краєвиди - роздивляючись таку картину, ми ніби «прогулюємось» нею. Давні китайські художники створювали горизонтальні картини-краєвиди у вигляді сувоїв. Вони були надзвичайно довгими, їх навіть ніколи не розгортали повністю і роздивлялися частинами - прогулянка виходила дуже тривалою! Підходить горизонтальний формат і для картини, на якій зображено якусь цікаву подію, - тут глядач немов стає її випадковим свідком і лише поступово дізнається, що саме відбувається. А от людину частіше зображують на картині вертикального формату: так її постать привертає до себе найбільшу увагу, а саме це і є метою художника.

Існують картини, дуже витягнуті по горизонталі, їх називають фризи. Вони можуть зображувати, наприклад, подію з великою кількістю персонажів. Картини, що дуже витягнуті по вертикалі, також існують - адже саме такий формат найліпше передає, приміром, красу квітки на довгій стеб-

лині, довгоногих і довгошиїх птахів, як-от лелеки чи журавля. Зазвичай такі твори мають прикрашальний, декоративний характер. Їх розміщують, для прикладу, уздовж стіни великої зали чи по обидва боки дверей.

Порівняно рідко художники обирають для своєї майбутньої картини квадратний формат. Ця геометрична форма, дуже стала і спокійна, найліпше підходить для зображення того, що не рухається, скажімо фруктів і овочів, красивого посуду, різних побутових речей. Проте митці минулих часів використовували квадратний формат частіше. Обирали вони й інші несподівані формати. Приміром, круглі картини, які називають тондо, створювали найвідоміші художники: Сандро Боттічеллі, Рафаель Санті і Міке-ланджело Буонарроті. Одна з найславетніших у світі картин -

«Святе Сімейство» Мікеланджело - має саме такий формат, і тому її називають ще «Тондо Доні» (Доні - ім’я її замовника).

Художники, які зображували людей (портретисти), завжди дуже шанували овальний формат. Зазвичай це був овал, витягнутий вертикально вгору. Проте, якщо художник мав зобразити, скажімо, двох братів чи сестер або батьків з дитиною, вертикальний овал «клали на бік» - інакше дві, а тим більше три моделі в ньому просто не вмістилися б.

Овальний формат для портретів використовують і нині - така картина виглядає особливо урочистою і парадною.

Митці, які прикрашали декоративними розписами церкви чи палаци, могли отримати замовлення і на зображення в півколі. Воно розташовувалося над парадними дверима, під кам’яною дугою - аркою.

Дуже рідкісними є картини трикутного формату. Художники, у тому числі й сучасні, звертаються до нього заради цікавого експерименту. Сюжети з реального життя в такому форматі навряд чи будуть виглядати переконливо, сцени ж казкові, фантастичні чи просто орнаментальні мотиви - набагато ліпше.

Портретисти - художники, які зображували людей. Автопортрет - зображення художника, яке виконав він сам.

А ось народні майстри і художники декоративно-ужиткового мистецтва однаково вдало використовують усі можливі формати. Адже коло - це тарілка або таця, овал - писанка, прямокутник -стіна хати чи стінка скрині, трикутник - квітчаста або мереживна хустка.

Проте все сказане не означає, що не існує краєвидів у колі, горизонтальних портретів або зображень речей в овалі. Єдиним правилом для вибору формату завжди є лише задум художника.

1.    Які формати для картин є можливими?

2.    Чи бачили ви картини незвичайного формату? Які саме?

Намалюйте свої літні враження у якомусь незвичному форматі.

Чому ви обрали саме такий формат?

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуаш, пензлі.

План роботи:

•    Олівцем на аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення. Продумайте деталі.

•    Підготуйте малюнок для подальшої роботи з фарбами: зітріть усі допоміжні і зайві лінії.

•    На палітрі поруч підберіть кольори. Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозуміліші.

•    Наприкінці роботи подивіться на результат загалом - чи немає якихось деталей, які б заважали сприйняттю роботи з невеликої відстані. Для цього відійдіть на кілька кроків і подивіться на роботу. Все, що вам не подобається, виправте.

Обговоріть усім класом ваші твори. Завдяки яким засобам вдалося найкраще втілити свій задум?

Леонарло ла Вінчі (1452-1519) -видатний італійський живописець, скульптор, архітектор, вчений, інженер. Він написав теоретичний «Трактат про живопис». Митець працював у різних містах Італії.

«Мадонну з квіткою» («Мадонну Бенуа») і уславлену «Мону Лізу»

(«Джоконду») створено у Флоренції.

У трапезній міланського монастиря Санта Марія делле Граціє знаходиться інший шедевр Леонардо да Вінчі - монументальна фреска «Таємна вечеря». Останні роки життя майстра пройшли у Франції, куди його запросив король Франціск І.

Рафаель Санті (1483-1520) - великий італійський художник. Ранні (флорентійські) твори Рафаеля - це переважно зображення Мадонни з немовлям на тлі прекрасного краєвиду. Пізніше художник працював у Римі, де виконував розписи парадних залів (станц) у Ватикані (1509-1511). Пензлю цього майстра належить славетна «Сикстинська Мадонна» (15151519). Рафаель Санті - автор численних портретів; одна з найкращих його робіт у цьому жанрі - «Донна Велата», зображення прекрасної невідомої жінки. Рафаель працював також як архітектор.

Мікеланлжело Буонарроті (1475-1564) -великий італійський митець, скульптор, живописець, архітектор, поет. Найзнач-ніша рання робота майстра - «Давид». Протягом 1508-1512 рр. Мікеланджело розписував стелю Сикстинської капели у Ватикані. Темою розпису є викладені в Біблії події від створення світу до всесвітнього потопу. Пізніше Мікеланджело розписував також вівтарну стіну Сикстинської капели, де він зобразив Страшний суд. Мікеланджело є автором архітектурно-скульптурного ансамблю капели Медічі при церкві Сан-Лоренцо у Флоренції. З 1546 р. майстер (як архітектор) очолював будівництво собору Св. Петра в Римі.

Санлро Боттічеллі (1445-1510) -італійський живописець і графік, автор портретів, картин на різні теми, ілюстрацій до поеми «Божественна комедія» Данте. Боттічеллі працював у Флоренції. Творчість митця відзначається особливою вишуканістю.

Найвідоміші його роботи: «Весна», де зображено ідеальне царство кохання, а також «Народження Вене-ри». Попри свою красу, світ, створений Боттічеллі, є сумним. В останні роки життя майстер пережив душевний злам. Його останні роботи - «Різдво», «Життя св. Зіновія» - сповнені, попри сюжети, болісної напруги і глибокого трагізму.

ЩО ВАМ ЗНАДОБИТЬСЯ ДЛЯ РОБОТИ

У роботі над малюнком важливе значення має робоче місце. Краще розташуватися так, щоб світло падало зліва, а тінь від олівця чи пензля не заважала бачити малюнок. Тримати папір (альбом, планшет, склейку) краще подалі від себе, щоб не псувати зір. За можливості ліпше мати мольберт. Папір для роботи потрібно вибирати відповідно до тих матеріалів, якими ви будете виконувати свою роботу: акварельний - для роботи аквареллю, ватман або папір для креслення - для роботи олівцями чи тушшю.

Коли ви сідаєте малювати, то непомітно для себе розміщуєте зображення у центрі аркуша. Якби ми змістили його дещо вбік, то протилежна сторона здавалася б недоречно порожньою, ніби заважала нам дивитися на малюнок, нам би захотілося закрити чи відрізати частину паперу.

Річ у тім, що між форматом і зображенням існує певна залежність. Якщо ви зрушуєте малюнок з одного краю аркуша на інший, то водночас змінюється і відчуття від зображення. Воно починає здаватися неврівноваже-ним, і мимоволі хочеться щось додати на спустілому краї аркуша. Художник сказав би в цьому випадку, що порушилася композиція.

Термін композиція походить від латинського слова compositio, що означає зіставлення, додавання, з’єднання, поєднання. Іншими словами, це взаєморозташування предметів, зображень, частин зображення, за якого вони виглядають якнайліпше. Вважається, що хороша композиція - це така, коли не хочеться нічого ні додати, ні поміняти місцями.

Спробуймо зробити таку вправу: у прямокутник, де вже намальовано два яблука і скатертину, драпіровку, треба додати третє яблуко, щоб врівноважити композицію. Роблячи цю просту вправу, ми помічаємо, що занадто зсунуте вбік яблуко і зсунута на край столу тарілка перешкоджають досягти потрібної композиційної рівноваги.

Варто також зважати на те, що на наше сприйняття формату впливають

Драпіровка - будь-яка вільно розташована тканина, зображена на картині.

притаманні людині особливості. Так, якщо розділити аркуш паперу навпіл, нам чомусь буде здаватися, що верхня частина трохи більша, ніж нижня. Можливо, це відбувається тому, що, спостерігаючи за навколишнім світом, ми мимоволі звикаємо до того, що нижня частина чи дерева, чи гори, чи навіть ліхтарного стовпа масивніша, ніж верхня. Ніби нижня частина є основою для верхньої, яка на неї тисне. Тому, малюючи будь-що, ми маємо зміщувати зображення трошечки вгору. Адже зоровий центр площини аркуша перебуває саме там.

І ще дещо цікаве. Оскільки наше око ^Зн^аход^женн^{я з}°р°^вого

центру зображення

звикло читати літери зліва направо, ліва і

права частини картини нам також здаються неоднаковими. Ліва нам здається «важчою». Тому роблячи композицію, її необхідно ледь помітно зсунути ліворуч, до зорового центру картини.

1.    Що таке композиція?

2.    Які особливості сприйняття формату властиві людині?

Виріжте з кольорового паперу різні геометричні фігури і спробуйте зробити з них композицію: врівноважену, неврівноважену, роздрібнену.

Інструменти та матеріали: декілька аркушів кольорового паперу, ножиці, клей.

План роботи:

•    На аркуші скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) кожне зображення.

•    Спробуйте знайти декілька варіантів врівноваженої композиції, міняючи фігури місцями.

•    Порівняйте пропорції різних частин зображення, а також пропорції кожної окремої фігури.

•    Так само спробуйте знайти кілька варіантів неврівноваженої композиції.

•    Найвдаліші варіанти наклейте на тло (зробіть аплікацію).

Це матеріал з підручника Образотворче Мистецтво 5 клас С.М. Железняк