§ 30. Гірські породи. Мінерали

Гірські породи. Земна кора складається з гірських порід — природних щільних або пухких мас, речовина яких перебуває переважно у твердому стані. Хоча за ними закріпилася назва «гірські», ці породи є не тільки в горах, а й на рівнинах під шаром ґрунту (наприклад, піски, глини, суглинки).

У природі існує близько 1 000 різних гірських порід. їх різноманітність зумовлена тим, що вони утворювалися за неоднакових умов.

Мабуть, ви бачили величезні кам’яні брили або скелі сіруватого чи рожевуватого кольору, утворені твердою і міцною породою — гранітом (мал. 123). Розглядаючи граніт за допомогою лупи, можна побачити, що він складається з безлічі з’єднаних між собою зернинок. У перекладі з італійської «граніт» означає «зернистий».

Ще більшою твердістю і міцністю відзначається базальт — гірська порода темно-сірого, іноді навіть чорного кольору (мал. 124).

За виняткову міцність базальт називали каменем вічності. Граніт і базальт утворюються із застиглої магми, тому їх називають магматичними гірськими породами.

Є в довкіллі й осадові гірські породи — пісок, глина, піщаники, глинисті сланці, вапняк, крейда тощо. Вони утворилися з уламків більш давніх гірських порід (глина, пісок) або з останків живих організмів (крейда, вапняк).

Метаморфічні (від грецького слова «метаморфізм» — «перетворення») породи утворилися з інших порід внаслідок нагрівання або дії високого тиску. Так, наприклад, із вапняків утворився мармур. Під впливом великого тиску і високої температури в надрах Землі одні гірські породи перетворюються на інші. Наприклад, піщаник перетворюється на кварцит, вугілля — на графіт, вапняк — на мармур, глина - на глинистий сланець.

Розрізняють також гірські породи щільні та пухкі. Щільні гірські породи досить міцні — граніт, базальт. Пухкі породи, приміром, пісок, глина, легко розламуються руками або розсипаються. Бувають також рідкі (нафта, підземні води) і газоподібні (природний горючий газ) гірські породи. Але поширені вони значно менше, ніж тверді.

Мінерали. Ви вже знаєте, що граніт складається з окремих частинок — зерен. Ці частинки називають мінералами. Всі

гірські породи утворені одним або кількома мінералами, що мають різні властивості (таблиця 9). Наприклад, до складу граніту входять три мінерали: кварц, польовий шпат, слюда. У земній корі нараховують кілька тисяч мінералів, що сформувалися за різних умов (на різних глибинах, при різних температурі та тиску). За складом їх поділяють на самородні прості речовини (наприклад, золото, платина, алмаз, графіт, сірка) і складні речовини — кварц, слюда, польовішпати тощо.

Вивітрювання, перенесення і перетворення гірських порід. Як і все у природі, ані високі гори, ані міцний граніт не вічні. Вони утворюються, змінюються, руйнуються.

Міцні гірські породи руйнуються дуже повільно. Наприклад, на гранітній скелі можна побачити тріщини, а під нею — уламки каменю, які називають щебенем. Кожен шматочок щебеню також пронизують тріщинки, тобто міцна гірська порода кришиться на дрібні частинки. Руйнування та подрібнення міцних гірських порід називають вивітрюванням.

Причини вивітрювання міцних гірських порід можуть бути різними. Це дія вітру; різкі зміни температур повітря, тобто нагрівання вдень і охолодження вночі; проникнення в тріщини гірських порід води, яка, замерзаючи взимку, розширюється і збільшує тріщини. Крім того, вода розчиняє або змінює деякі мінерали. Корені рослин, заглиблюючись у гірські породи, також збільшують тріщини.

Вам, напевне, доводилось бачити струмочки, що утворюються після сильного дощу або танення снігу. Вода в них каламутна, бо несе дрібненькі часточки гірських порід. Струмочки потрапляють у річки, які далі переносять ці частинки. Вода на різних ділянках русла річки має різну швидкість. На ділянках із великою швидкістю води на дно осідають важчі піщані частинки (за розмірами близько 1 мм). Нагромаджуючись, вони утворюють пісок. А там, де швидкість річки менша або вода застоюється, на дно осідають дрібніші, легші глинисті частинки. Вони утворюють глину. Пісок і глина — гірські породи осадового походження. До них належать також кам’яна сіль, вапняк, крейда тощо.

Виходи гірських порід на земну поверхню називають відслоненнями. На фото (мал. 125) ви бачите відслонення зім’ятих у складки осадових гірських порід — чергування пластів пісковиків і глинистих сланців.

Корисні копалини. Усі гірські породи і мінерали, які людина використовує для своїх потреб, називають корисними копалинами. Більшість із них видобувають із земних надр. За подальшим використанням корисні копалини поділяють на такі групи: рудні — для виплавляння чорних металів (заліза і його сплавів), а також кольорових та дорогоцінних металів (міді, алюмінію, цинку, золота, срібла тощо); паливні (нафта, природний газ, торф, вугілля); сировина для хімічної промисловості (солі, сірка, графіт) та виробництва будівельних матеріалів (піски, глини, граніти).

Україна досить багата на корисні копалини (мал. 126; 127). Так, на її території містяться Донецький і Львівсько-Волинський кам’яновугільні та Дніпровський буровугільний басейни.

Є поклади залізних і марганцевих руд, на основі яких розвивається

і

чорна металургія. Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцеворудний басейни є одними з найбільших у світі.

В Україні є родовища хромових, титанових, нікелевих руд, золота, а також родовища коштовного каміння (берилу, опалу, топазу тощо). Дуже багата Україна на нерудні корисні копалини. Так, родовища гірського воску (озокериту) у Прикарпатті є найбільшими у світі. Озокерит використовують у парфумерії, легкій промисловості, медицині.    /

Великими є родовища кам’яної солі в Донбасі (Артемівське і Слов’янське) і в Закарпатті (Солотвинське). Багаті на солі во-

дойми Азовсько-Чорноморського узбережжя, особливо затока Сиваш. Україна багата на запаси цементної сировини і різноманітних будівельних матеріалів, серед яких дуже важливими є родовища гранітів і лабрадоритів у Житомирській області.

Не можна перерахувати всіх багатств природи Землі та її надр. Проте необхідно пам’ятати, що кількість корисних копалин обмежена. Для утворення гірських порід та мінералів природі потрібні сотні мільйонів років, тому використовувати їх треба економно. Треба берегти національні багатства, подаровані нам природою.

Гірські породи — це всі природні тіла, що утворюють земну кору. Гірськими породами є і міцний граніт, і рідка нафта, і природний газ. Усі гірські породи складаються з мінералів.

Гірські породи та мінерали, які людина використовує для своїх потреб, називають корисними копалинами.

1. Назви відомі тобі гірські породи. 2. Як гірські породи поділяються за походженням? 3. Наведи приклади щільних та пухких гірських порід. 4. Наведи приклади мінералів. 5. Які корисні копалини видобувають у вашій місцевості?

? 1. Порівняй щільні та пухкі гірські породи. Вкажи серед них магматичні, осадові, метаморфічні. 2. Чому корисні копалини вважаються багатством країни?

1.    Розгляньте зразки мінералів, що є в колекції (наприклад, кварц, польовий шпат, слюду). Визначте властивості кожного з цих мінералів (колір, блиск тощо). Використайте таблицю 9.

2.    Серед зразків гірських порід знайдіть граніт і розгляньте його за допомогою лупи. Які мінерали ви помітили у складі граніту?

3.    Зробіть висновок про досліджені властивості мінералів.

Це матеріал із підручника Природознавство 5 клас В.Р. Ільченко