§ 27. Погода і спостереження за нею

Погода. Щодня по радіо і телебаченню передають прогноз погоди на наступний день, час від часу — на тиждень. Погодою називають стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості в той чи інший час. Погода може змінюватися протягом певного часу. Основними показниками погоди є температура, кількість водяної пари в одиниці об’єму — вологість повітря, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, хмарність, наявність опадів тощо.

Науку про стан атмосфери Землі та явища, які в ній відбуваються, називають метеорологією (від грецьких слів «метеора» —

«небесні явища» і «логос» — «наука»). Зміни стану повітря вивчають на метеостанціях за допомогою метеорологічних приладів: термометрів, барометра, флюгера тощо (мал. 108; 109).

Спостереження за погодою на метеостанції ведуть в один і той самий час через кожні три години.

Погода — результат взаємодії багатьох природних чинників і явищ на всій земній кулі й навіть у космосі. Тому сучасна метеорологія користується також даними спостережень із метеосупутників, літаків, науково-дослідних суден. Ці дані потім обробляють на елёктронно-обчислювальних машинах і складають відповідні прогнози погоди.

Вітер. Повітря може нагріватися й охолоджуватися від поверхні Землі. Під час нагрівання повітря розширюється, стає легшим і піднімається вгору (згадайте, як піднімається вгору повітряна куля, наповнена теплим повітрям). При цьому тиск теплого повітря на поверхню Землі знижується.

Охолоджуючись, повітря стискається, стає густішим, важчим і опускається донизу. Його тиск підвищується. Отже, тепле і холодне повітря чинять різний тиск на поверхню Землі. Між двома неоднаково нагрітими ділянками Землі повітря рухатиметься у бік більш прогрітої ділянки, над якою тиск нижчий (мал. 110). Так утворюється вітер — рух повітря в горизонтальному напрямку відносно земноіі поверхні. Таким чином, вітер виникає внаслідок різниці атмосферного тиску над окремими ділянками поверхні Землі.

Вітер переносить гірські породи (пил, пісок) та хмари, створює форми рельєфу (піщані кучугури, котловини) (мал. Ill, 1), впливає на життя рослин і тварин. Тому вітер є одним із природних явищ, що пов’язує компоненти природи.

Енергія вітру — це перетворена сонячна енергія. З давніх-давен в Україні використовували енергію вітру. Вітряні млини (вітряки) були майже в кожному селі. Вітрила на козацьких чайках допомагали плавати Чорним морем. Нині вітер рухає лопаті вітрових електростанцій (мал. 111,2).

Вітер — одна з ознак погоди, за якою виявляється дія повітря на поверхню Землі та її мешканців.

Опади. У повітрі завжди є водяна пара. Навіть над пустелею повітря ніколи не буває абсолютно сухим. Підіймаючись угору, тепле повітря охолоджується. В охолодженому повітрі невидима водяна пара перетворюється на дрібні крапельки води (конденсується) або крижинки.

Сукупність краплин води можна побачити у вигляді хмар (вище 200 м від поверхні Землі) або туману (нижче 200 м від поверхні Землі). Крапельки води зливаються або змерзаються, стають великими, важкими і випадають із хмар у вигляді атмосферних опадів (мал. 115), наприклад, дощу, мряки, снігу, граду. Інколи атмосферні опади випадають не з хмар, а з туману чи перенасиченого вологою повітря (роса, іній). Опади або їх відсутність також є однією з ознак погоди.

Люди протягом століть спостерігали за поведінкою тварин і рослин перед зміною погоди. Результати спостережень і прикмети накопичували і передавали від покоління до покоління, що давало змогу досить точно передбачати ці зміни.

Погодою називають стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості у певний момент часу. Погода є результатом взаємодії багатьох природних чинників і явищ на всій Землі й навіть у космосі.

1. Назви ознаки, за якими можна визначити наявність вітру.

2. Назви показники погоди. 3. Наведи приклади опадів. 4. Якими приладами користуються при передбаченні погоди (мал. 109, 113)? ? 1. Яка роль вітру в природі? 2. Що таке погода? Чому людина повинна вміти передбачати погоду? 3. Наведи приклади передбачення погоди за народними прикметами. Чи завжди справджуються передбачення народного прогностика? Скористайся результатами спостережень на уроках серед природи. 4. Яких правил необхідно дотримуватися підчас користування метеорологічними приладами?

1.    Якими приладами можна обладнати домашню метеостанцію?

2.    Узагальніть знання про погоду за допомогою схеми на мал. 112.

3.    Які причини зміни погоди ви можете вказати? Які зміни погоди ви спостерігали на уроках серед природи (протягом доби, місяця, року)? Заплануйте спостереження за погодою упродовж двох тижнів і підготуйте результати спостереження.

Для допитливих

Метеостанція вдома

Саморобні метеорологічні прилади. Метеорологічні прилади можна виготовити власноруч. Розміщені на власному метеомай-данчику, вони допоможуть вам передбачити погоду. А головне, ви відчуватимете себе природодослідником.

Вологомір, який замінить вам гігрометр (прилад для визначення насичення повітря вологою) виготовляють із соснової шишки, прикріпивши до однієї з її лусочок голку (мал. 113,1). Дія приладу ґрунтується на властивості шишок замикати лусочки перед дощем (коли висока вологість повітря) і розкривати їх у суху погоду. За дві-три години перед дощем лусочки щільно приляжуть до основи шишки й стрілка-голка покаже на дощ.

Барометр також можна виготовити самостійно (мал. 113, 2). Для цього напівповну пляшку з водою щільно закрийте корком, попередньо вставивши в нього тоненьку прозору трубку. Потім перевернуту догори дном пляшку з трубкою закріпіть на дощечці, як показано на малюнку. При підвищенні атмосферного тиску рівень води у трубці буде знижуватися. При зниженні тиску — підвищуватися.

Доцільно також, мати на своєму метеомайданчику опадомір (мал. 113,3). Підготуйте дві банки з різними діаметрами. З жерсті виготовте лійку, яка легко знімається. Зовнішня банка може бути жерстяною. Опадомір розміщують на відкритому місці, захищеному від вітру. Двічі на добу о 7-й та о 19-й годині зли

вають воду з опадомірної посудини у мірний циліндр (мензурку).

Напрямок вітру можна визначити за допомогою саморобного флюгера. Його виготовляють із шматка легкої тканини, прикріпленої до жердини, на якій позначено сторони світу.

Природна метеослужба. Уважно придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається довкола вас. Довкілля підкаже вам, які зміни погоди незабаром відбудуться. Наприклад, якщо чуєте пісню жайворонка, то погода буде ясна. Нічна пісня солов’я віщує ясний день, пісня зозулі — теплу погоду. Ластівки літають високо на суху погоду, а перед дощем вони пурхають над землею і над водою.

Чутливо реагують на зміну погоди метелики-кропив’янки. Перед дощем вони перестають літати, ховаються в укриття і там, учепившись один за одного, можуть кілька годин висіти головами донизу. Після дощу метелики вилітають зі схованки.

Справжніми метеорологами є павуки. Якщо павуки-тенетни-ки починають плести павутину навіть у дощ, скоро настане суха погода. Якщо павук зменшує розміри павутини, буде вітер. Павук-хрестовик розриває основні нитки своєї павутини з того боку, звідки буде вітер (мал. 114,1). Прогнози павуків справджуються навіть за кілька днів. Перед дощем не розкриває квіток латаття біле (мал. 114,2), а квітки жерухи схиляють голівки; якщо мокрець (зірочник) не розкриває квіток о 9-й годині ранку, буде дощ.

Кожен птах, кожна комаха, кожна рослина можуть багато розповісти спостережливій людині. Тому уважно спостерігайте за природою рідного краю, і вона підкаже, як уникнути несподіванок.

Стихійні лиха. Атмосферні явища, які завдають шкоди життю та діяльності людей, називають стихійним лихом. Прикладами таких явищ є посухи, суховії, заморозки в теплі пори року, сильні тумани, зливи, град, урагани, смерчі, пилові бурі, ожеледь тощо.

Суховії — гарячі, сухі, сильні вітри (переважно східні та півдецно-східні), що часто дмуть навесні і шкодять рослинам.

Ожеледь — шар льоду, що утворився внаслідок намерзання крапель холодного дощу або мряки на поверхні землі, деревах тощо; ожеледиця — шар льоду, що утворився внаслідок замерзання води або мокрого снігу після відлиги (короткочасного потепління).

Ураган — вітер руйнівної сили (зі швидкістю понад ЗО м/с) і значної тривалості, причина ураганів — велика різниця атмосферного тиску на близькій відстані; шквал — сильний нетривалий порив вітру.

Смерч — атмосферний вихор у вигляді стовпа, що обертається зі швидкістю понад 100 м/с і знищує все на своєму шляху. Смерч може бушувати від декількох секунд до кількох годин. Передбачити смерч майже неможливо.

Це матеріал із підручника Природознавство 5 клас В.Р. Ільченко