§ 14. Світлові явища

Що таке світло? Усе живе отримує енергію від Сонця. А чи замислювалися ви над тим, що саме завдяки сонячному світлу ми можемо бачити все, що довкола нас? Виявляється, навколишні тіла ми бачимо тому, що світло відбивається від них і потрапляє в наші очі. Отже, світло — це випромінювання, яке сприймає око людини. Тому світло називають видимим випромінюванням. Науковці довели, що світло поширюється у просторі з величезною швидкістю — 300 000 км/с.

Є тіла, які ми бачимо незалежно від того, світить Сонце чи ні. Такі тіла самі випромінюють світло в навколишній простір, їх називають джерелами світла.

Існують природні й штучні джерела світла. З-поміж природних джерел світла головне значення для нас має Сонце, бо сонячне світло є джерелом життя для всіх живих організмів на Землі (мал. 54). До штучних джерел світла належать, наприклад, багаття, лампа або екран увімкнутого телевізора.

Світлові явища. Коли помістити між оком і невеликим джерелом світла непрозорий предмет, то джерело світла стає невидимим. Пояснюється це тим, що в одному й тому ж (однорідному) середовищі, наприклад, у повітрі, світло поширюється прямолінійно.

Якщо на шляху променів поставити якийсь предмет, то за ним утвориться тінь (мал. 55).

Ви не раз бачили тіні від будинків, дерев, власного тіла. Тінь утворюється тому, що світло не може проникнути через непрозорий предмет. Частина світла відбивається від предмета, частина — поглинається його поверхнею. Мабуть, ви помічали, що від сонячного світла нагрівається пісок або асфальт. Це означає, що світло передає цим тілам енергію. Поверхня чорного кольору поглинає світло, яке на неї падає. Найкраще відбивають світло тіла білого кольору, дзеркала, поверхня води (мал. 56).

Відбивання і поглинання світла, його прямолінійне поширення — це світлові явища. Світло, переходячи з повітря у воду, змінює свій напрям, тобто заломлюється. Це можна перевірити за допомогою досліду. Поставте на столі неповну склянку води й занурте у воду ложку. Ви помітите, що ложка ніби зламалася (мал. 57).

Коли ви виймете ложку з води, то побачите, що вона тільки здавалася зламаною. Саме завдяки заломленню світла ми й бачимо навколишній світ. Піднесіть лупу до стіни навпроти вікна. На стіні ви побачите зменшене зображення вікна (мал. 58).

Світло, що потрапляє в кімнату через вікно, заломлюється в лінзі і створює зменшене зображення на стіні. Такий же процес відбувається в нашому оці. Світло заломлюється в оці й утворює зменшені зображення предметів. За допомогою очей ми отримуємо більшість інформації про середовище свого життя.

Світло — це випромінювання, яке сприймає орган зору людини, тварини.

У навколишньому світі можна спостерігати такі світлові явища: прямолінійне поширення світла, відбивання, поглинання й заломлення світла.

Вивчення впливу світла на рослини Практична робота № З

Мета: дослідити вплив світла на життєдіяльність рослин.

Прилади і матеріали: гілка елодеї довжиною 6-8 см, скляна посудина з водою (пробірка, колба або склянка), скляна паличка, нитка, термометр, секундомір.

Хід роботи

Цю роботу ви будете виконувати за допомогою вчителя.

Виміряйте температуру води і повітря — вони повинні бути однаковими. Якщо температура повітря вища за температуру води, потрібно підігріти воду.

Свіжу зелену гілочку елодеї з непошкодженою верхівкою підріжте під водою і помістіть у скляний посуд із водою зрізаним кінцем догори (мал. 59).

Гілочку можна прив’язати (не туго) ниткою до скляної палички (трубки). Пробірку з гілочкою поставте на добре освітлене сонцем підвіконня або біля настільної електричної лампи.

Спостерігайте за пухирцями кисню, які почнуть виділятися на поверхні води зі зрізаного кінця гілочки елодеї. Порахуйте кількість пухирців, які виділилися протягом 1 хвилини, користуючись секундоміром. Зробіть три таких підрахунки з перервами тривалістю 1 хв.

Віднесіть посудину з гілочкою далі від світла або затемніть її одним-двома аркушами білого паперу. Проведіть спостереження за виділенням пухирців. Підрахуйте кількість пухирців.

Порівняйте, скільки виділилося пухирців за хвилину на яскравому та розсіяному світлі.

Зробіть висновок про вплив інтенсивності світла на життєдіяльність рослини.

Особливо цікаво виконувати практичну роботу в день зі змінною хмарністю. На яскравому сонячному світлі рослина може виділяти близько 150-200 пухирців за хвилину. Щойно сонце сховається за хмару, їх одразу стає менше — 20-30.

1. Які джерела світла ти знаєш? 2. Назви природні та штучні джерела світла. 3. Назви світлові явища. 4. Наведи приклади світлових явищ.

1. Розглянь мал. 56, 57 і поясни, чим відрізняються відбивання й заломлення світла. 2. Як утворюється тінь? 3. Наведи приклади утворення тіні в довкіллі. 4. Коли тіні від об’єктів довші — опівдні чи вранці? 5. Як практична робота доводить вплив світла на життєдіяльність рослини?

Для допитливих

Про красу світу

Улянка якимось чином завжди знала, коли Лесик готувався до уроків природознавства. І зараз вона розглядала малюнки у підручнику, а потім запитала:

— Ти пам'ятаєш питання, що з’явилося у мене після уроку серед природи: «Чому квіти бувають червоні, жовті й сині?». Тоді я думала, що на червоні квіти світить червоне сонце, на жовті — жовте, на сині — синє... А як ти зараз поясниш мені, від чого залежить колір предмета?

— На твоє запитання одержали наукову відповідь не так давно. Англійський учений Ісаак Ньютон довів, що біле світло складне. Він був спостережливим і звернув увагу ось на що. Пучок світла, який пройшов через отвір у темну кімнату і потрапив на гранчасту склянку, утворив різнобарвну смужку на стіні. Це спостереження спонукало Ньютона провести дослід. Він спрямував тоненький пучок світла на скляну призму. Коли світло пройшло через призму і потрапило на екран, на ньому з’явилася різнокольорова смужка — спектр.

Ньютон пояснив це тим, що при проходженні через призму біле світло розклалося на кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий (мал. 60).

Мабуть, зараз ти згадала веселку (мал. 61). Виникає вона тому, що сонячне світло розкладається дощовими краплями на сім основних кольорів, а їх відтінків значно більше. Тепер ти зможеш відповісти на запитання, чому предмети довкола нас різнокольорові.

Трава зелена тому, що із семи кольорів білого світла вона відбиває зелений колір, а всі інші поглинає. Випромінювання зеленого кольору потрапляє до наших очей, і ми бачимо траву зеленою. Сині квіти відбивають синій колір, червоні — червоний. Світ різнобарвний, тому що біле світло складне (мал. 60, 2).

Для своїх потреб людина створила штучні джерела світла. Поглянь у вікно. Світяться вікна будинків, горять ліхтарі на вулиці (мал. 62), рухаються освітлені автобуси і вагони метрополітену — все це стало можливим завдяки винайденню електричних джерел світла. А до відкриття електрики основним штучним джерелом світла було вогнище.

Тварини пристосувалися до сонячного світла. У тварин, які живуть у ґрунті, глибинах океанів та печерах, зір малорозвине-ний. Деякі тварини, наприклад, коти, кажани, сови, які ведуть активний спосіб життя в сутінках, взагалі не розрізняють кольорів.

Добре розвинений зір мають денні птахи, особливо хижі. Наприклад, сокіл бачить мишу на відстані одного кілометра. Під час далеких перельотів птахи знаходять дорогу за Сонцем і зорями. Здатність орієнтуватися у просторі за допомогою Сонця властива багатьом тваринам, наприклад, бджолам.

Домашні досліди.

Зробіть на білому папері напис червоними літерами. Подивіться на нього через червоне й синє скельця. Що ви побачите у першому й другому випадках?

1. Як утворюється зображення в оці людини? 2. Як аргументувати твердження про те, що світло — необхідна умова життя рослин і тварин? 3. Чому світ різнокольоровий? 4. Що вам найбільше сподобалося в розмові Улянки та Лесика? Про що ви хочете дізнатися більше? 5. Як розкласти біле світло на кольори?

Примножуй красу світу та бережи її!

Це матеріал із підручника Природознавство 5 клас В.Р. Ільченко