1.2. Інформаційні процеси

1.    Наведіть приклади передавання повідомлень.

2.    Чи зберігаєте ви повідомлення? Якщо так, то поясніть, у яких ситуаціях.

3.    Ви прочитали умову математичної задачі. Що ви робите далі, щоб отримати відповідь?

Ви вже знаєте, що все наше життя пов’язано з повідомленнями.

Щоб не забути важливі повідомлення, щоб мати змогу використати їх у майбутньому, щоб інші люди мали змогу з ними ознайомитися, ми зберігаємо повідомлення.

Ми зберігаємо повідомлення, коли записуємо в щоденник домашнє завдання, робимо фотознімки, знімаємо відеофільм тощо.

Повідомлення можуть зберігатися в пам’яті людини або тварини, а також на (рис. 1.7):

• папері;    

• кіно і фотоплівці;

• деревині;    

• магнітних і оптичних дисках;

• тканині;    

• флеш-картах

• металі тощо.

Процес (лат. processus - проходження, просування) - послідовність взаємопов’язаних дій, що тривають протягом певного часу.

Мозок людини або тварини, папір, плівка, диск тощо - усе це носії повідомлень.

Ми передаємо повідомлення, коли надсилаємо листи, розмовляємо по телефону, спілкуємося на перерві. Учитель, що розповідає на уроці новий матеріал, передає повідомлення учням. Коли світлофор вмикає певне світло, він передає повідомлення пішоходам і водіям. Повідомлення пішоходам і водіям передає також міліціонер-регулювальник.

Для передавання повідомлень використовують кабельне і су-путникове телебачення, мобільний і дротовий телефонний зв’язок, поштову службу, спеціальних кур’єрів тощо.

Передають повідомлення один одному не тільки люди, а й тварини. Наприклад, дельфіни попереджають один одного про небезпеку різким звуковим сигналом.

Людина може передавати повідомлення і різноманітним пристроям. Наприклад, натиснувши кнопку потрібного поверху в ліфті, ми передаємо йому повідомлення, на який поверх ліфту потрібно піднятися. І навпаки, може відбуватися передавання повідомлення від пристрою, наприклад термометра, людині, яка дивиться на нього.

Передавати повідомлення один одному можуть і автоматичні пристрої, наприклад, ви можете передати смс-повідомлення зі свого телефону на телефон свого товариша (рис. 1.8). Передавати повідомлення можна також від одного комп’ютера до іншого.

Розв’язуючи задачу або під час написання переказу, ми опрацьовуємо повідомлення. Прочитавши умову задачі, учень опрацьовує повідомлення, які вона містить, створює розв’язання задачі, у результаті виконання якого отримує нове повідомлення - розв’язок

задачі. Наприклад, отримавши повідомлення, що турист за 5 годин пройшов 20 кілометрів, учень визначив, що він ішов зі швидкістю 4 км/год. Швидкість туриста - це нове повідомлення, що отримав учень у результаті опрацювання двох повідомлень про відстань і час руху туриста.

Розглянемо ще кілька прикладів опрацювання повідомлень.

У районних змаганнях з легкої атлетики брали участь двадцять п’ять бігунів на дистанцію 100 м. До фінального забігу мали бути допущені вісім найкращих.

Для визначення учасників фіналу було проведено попередні забіги. Розташувавши результати цих забігів від найменшого до найбільшого, судді отримали список восьми учасників фінального забігу.

Читаючи ноти, піаніст визначає, які клавіші фортепіано і з якою тривалістю слід натиснути для відтворення музичного твору, і натискає їх (рис. 1.9). У результаті цього чуємо музику.

Турнікет метро, отримавши повідомлення, що було опущено жетон, розпізнає його і повідомляє пристрій, який закриває прохід через турнікет, що можна пропустити пасажира.

Пристрій, що вмикає та вимикає освітлення вулиці, постійно приймає та опрацьовує повідомлення про рівень освітленості. Коли цей рівень досягає встановленого значення, пристрій вмикає або вимикає ліхтарі.

Отже, у результаті опрацювання повідомлень отримують нові повідомлення.

Якщо нам потрібно, наприклад, підготувати виступ про одного з видатних українців, ми шукаємо повідомлення про цю людину. Шукати потрібні повідомлення можна (рис. 1.10):

•    читаючи книжки, зокрема енциклопедії та довідники, газети, журнали, рукописи тощо;

•    слухаючи розповідь учителя, друзів, радіопередачі, звукозаписи тощо;

•    проводячи бесіди, спостереження, опитування, анкетування тощо;

•    переглядаючи фотографії, ві-деоматеріали, телепередачі тощо;

•    проводячи досліди та експерименти;

•    в Інтернеті, в інших інформаційно-довідкових системах тощо.

Під час пошуку повідомлень відбувається їх передавання та опрацювання.

Процеси зберігання, передавання, опрацювання і пошуку повідомлень називаються інформаційними процесами.

Чи знаєте ви, що...

Давні люди передавали повідомлення про своє життя, вдалі місця для полювання наскельними малюнками (рис. 1.11, а).

Часто для передавання повідомлень використовували спеціальних людей, які вміли швидко бігати, - гінців (рис. 1.11, б). Відомою є історія про гінця в Давній Греції, який так хотів швидко принести повідомлення про перемогу грецьких воїнів у битві біля міста Марафон, що, передавши це повідомлення, помер від утоми. На його честь проводять забіги на марафонську дистанцію завдовжки 42 км 195 м, саме таку, яку пробіг цей гонець.

Наші предки, запорізькі козаки, для передавання повідомлень про небезпеку використовували сигнальні вогнища і дзвони (рис. 1.11, є).

Регулярна поштова служба в Україні запрацювала з 1669 року.

Першою бібліотекою Київської Русі була бібліотека князя Ярослава Мудрого (983-1054), яка зберігалася в Софійському соборі в Києві. Вона налічувала понад 1000 книжок з історії, географії, астрономії та інші. На жаль, до нашого часу вона не збереглася.

Інтернет (англ. inter - між, network - мережа) - всесвітня комп’ютерна мережа, у яку об’єднано комп’ютери, що знаходяться в усіх частинах Землі.

Найважливіше в цьому пункті

Інформаційні процеси - це процеси зберігання, передавання, опрацювання і пошуку повідомлень.

У результаті опрацювання повідомлень отримують нові повідомлення.

Носії повідомлень - пам’ять людини або тварини, папір, деревина, тканина, метал, кіно- і фотоплівки, магнітні та оптичні диски, флеш-карти та інше.

Дайте відповіді на запитання

1*. Для чого людина зберігає повідомлення?

2*. Які носії повідомлень ви використовуєте?

3. Хто і кому може передавати повідомлення?

4*. Для чого людина шукає повідомлення?

5*. Чи може шукати повідомлення автоматичний пристрій? 6*. У чому полягають процеси зберігання, передавання, опрацювання і пошуку повідомлень?

7*. Які інформаційні процеси відбуваються під час навчання? 8*. Які пристрої використовує людина, здійснюючи інформаційні процеси?

Виконайте завдання

1°. Наведіть приклади інформаційних процесів.

2*. Наведіть приклади опрацювання повідомлень людиною. 3. Наведіть приклади опрацювання повідомлень автоматичними пристроями.

4*. Розкажіть, як ви використовуєте кожний з інформаційних процесів.

5*. Назвіть серед наведеного    нижче носії повідомлень:

а)    пам’ять людини;    г)    диск з музичними    творами;

б)    екран телевізора;    д)    кишеня;

в)    зошит;    е)    повітря.

6. Визначте, про які інформаційні процеси йдеться:

а)    ви пишете твір;

б)    ви дивитеся кінофільм;

в)    ви читаєте листа;

г)    вранці вас будить будильник;

д)    лікар визначає діагноз хворого.

7*. Укажіть, до яких інформаційних процесів належить:

а)    зйомка кінофільму;    і) фотографування;

б)    мислення;    ї) ведення записів на уроці;

в)    телефонна розмова;    й) показ пантоміми;

г)    ксерокопіювання;    к) надсилання листа.

д)    відповідь учня на уроці;

е)    написання листа;

є) шифрування повідомлень;

ж)    написання контрольної роботи;

з)    виставлення семестрових оцінок;

и)    ведення щоденника;

8. Деякий пристрій отримує два числа, опрацьовує їх і видає результат. Сформулюйте правило опрацювання чисел, за яким діє пристрій:

9*. Складіть кросворд, у якому використовуються слова інформація, повідомлення, процес, телевізор, світлофор, лист, учитель.

10*. Підготуйте повідомлення про отримання та передавання повідомлень тваринами і рослинами.

11*. Підготуйте повідомлення про інформаційні процеси в житті ваших батьків.

Це матеріал з підручника Інформатика 5 клас І.Я. Ривкінд